Господарське право

6. Поняття та загальні засади здійснення корпоративних прав

У сфері господарювання значна питома вага належить господарським організаціям корпоративного типу (насамперед господарським товариствам), з участю в яких пов´язано виникнення корпоративних прав - особливого різновиду безтілесного майна (або нематеріальних активів), роль якого в сучасній економіці (національній і транснаціональній) дедалі збільшується.

У Господарському кодексі України ціла глава (гл. 18) присвячена корпоративним правам. Відповідно до ст. 167 ГК цієї глави, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та установчими документами.

Корпоративні права виникають у особи, яка в обмін на майнову участь у господарській організації отримує право на частку в її статутному фонді (майні). Комплекс корпоративних прав складний і включає такі їх види: основні корпоративні права (притаманні учасникові будь-якої господарської організації) визначаються ГК України (ст. 167), ЦК України (ст. 116 та ін.) та загальними законами («Про господарські товариства» - ст. 10, «Про цінні папери та фондовий ринок» - ст. 6); спеціальні, наявність яких пов´язується з участю в суб´єкті господарювання певної організаційно-правової форми або в господарській організації з певним видом виключної діяльності та закріплюється спеціальними законами (наприклад, Законом «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» - статті 13, 21); локальні - передбачаються установчими документами конкретної господарської організації з урахуванням специфіки корпоративних відносин, що складаються між нею та її засновниками й учасниками. Основні корпоративні права включають правомочності на участь суб´єкта цих прав в управлінні господарською організацією, отриманні певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі її ліквідації відповідно до закону. Прикладом спеціальних корпоративних прав може бути право учасника повного товариства на участь у безпосередньому веденні справ товариства (ст. 122 ЦК України, ст. 68 Закону «Про господарські товариства») або сукупність прав засновників/акціонерів фондової біржі, пов´язаних з їхнім додатковим статусом - членів біржі (ст. 21 Закону від 23.02.2006 р. «Про цінні папери та фондовий ринок»). Локальними корпоративними правами зазвичай є дистрибуції (переваги), що надаються учасникам господарської організації відповідно до її установчих і внутрішніх документів (право на отримання продукції/робіт/послуг даної організації за пільговими цінами; право на користування соціальною інфраструктурою господарської організації та ін.).

За загальним правилом володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Однак про своєрідне виключення з цього правила свідчить вимога (ч. 7 ст. 80 ГК) щодо обов´язкової наявності в учасників повного товариства та повних учасників командитного товариства, які в межах («під дахом») товариства спільно здійснюють підприємницьку діяльність, статусу зареєстрованого суб´єкта підприємництва.

ГК (ч. 2 ст. 167) закріплює можливість встановлення на рівні закону обмежень для певних категорій осіб щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення (наприклад, учасник повного товариства не може брати участь в іншому повному товаристві - ч. 2 ст. 119 ЦК України).

Корпоративними правами за загальним правилом можуть володіти* будь-які особи, що мають відповідний обсяг право - і дієздатності, в тому числі суб´єкти господарювання, громадяни, юридичні особи, держава, територіальні громади. Порядок здійснення корпоративних прав визначається на рівні закону (відповідними положеннями Господарського кодексу, Цивільного кодексу, законів «Про господарські товариства», «Про кооперацію», «Про цінні папери та фондовий ринок», «Про управління об´єктами державної власності» та низки спеціальних законів, що закріплюють особливості правового становища господарських товариств з виключним предметом діяльності - банківської, страхової, спільного інвестування). Це відповідає вимогам Конституції (ст. 92) щодо регулювання відносин власності та основних засад підприємництва у формі нормативно-правового акта вищої юридичної сили. Порядок здійснення корпоративних прав держави регулюється ГК (статті 167-172, що містять загальні положення), законами «Про управління об´єктами державної власності» та «Про холдингові компанії в Україні», постановами Кабінету Міністрів України.

Правовий режим державних корпоративних прав полягає в такому:

І. Реалізація цих прав покладається на визначені законом центральні органи виконавчої влади (їх представників) та уповноважених осіб у порядку, встановленому Урядом України. Центральними органами виконавчої влади є міністерства, відомства та інші підпорядковані Кабінету Міністрів органи (їх правове становище регулюється ст. 6 Закону «Про управління об´єктами державної власності», загальним Положенням про міністерство, інший центральний орган державної виконавчої влади, затв. Указом Президента України від 12.03.1996 р., та спеціальними положеннями - щодо певного міністерства, відомства тощо).

Повноваження центральних органів виконавчої влади та уповноважених осіб полягають у здійсненні сукупності правомочностей щодо:

• участі в управлінні господарською організацією відповідно до частки (акцій, паїв), що належать державі у статутному фонді (майні) цієї організації;

• ведення реєстру державних корпоративних прав згідно із встановленим Кабінетом Міністрів порядком (стосується лише центрального органу виконавчої влади, визначеного Урядом України);

• проведення оцінки державних корпоративних прав відповідно до встановленої методики;

• контролю за ефективністю роботи господарської організації у частині реалізації належних державі корпоративних прав.

Уповноваженою на управління державними корпоративними правами є особа (фізична або юридична), яка у встановленому порядку визнана переможцем конкурсу з визначення уповноваженої особи на виконання функцій з управління державними корпоративними правами та уклала (на підставі Типового) договір доручення на здійснення зазначених функцій.

Визначення особи (відповідний орган виконавчої влади чи уповноважена особа), яка має здійснювати правомочності з управління корпоративними правами держави, відбувається за критеріями, встановленими ГК України та іншими законами. Так, покладення зазначених правомочностей безпосередньо на відповідний орган виконавчої влади може мати місце у разі, якщо:

• частка держави у статутному фонді господарської організації становить 100% часток/акцій;

• суб´єкт господарювання, щодо якого здійснюються корпоративні права держави, залучений до участі в державних і регіональних програмах, що фінансуються з Державного бюджету України;

• Не відбувся конкурс з призначення уповноваженої особи через відсутність Претендентів, або якщо пропозиції конкурсантів не відповідають умовам Конкурсу;

• в інших випадках, передбачених законом.

Управління державними корпоративними правами держави покладається у встановленому порядку на уповноважену особу, якщо відсутні вищезазначені обставини.

Порядок передачі повноважень щодо управління державними корпоративними правами уповноваженій особі (в тому числі умови, завдання, обсяг правомочностей, істотні умови договору доручення, юридична відповідальність за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов´язань) визначаються Кабінетом Міністрів України

П. Корпоративні права держави та активи суб´єктів господарювання, у статутному фонді яких визначено частку держави, підлягають оцінці за встановленою Урядом методикою (Методика оцінки вартості майна під час приватизації, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2000 р. № 1554).

IIІ. Визначення уповноваженої особи з управління корпоративними правами держави здійснюється на конкурсних засадах відповідно до встановленого Кабінетом Міністрів України порядку (Порядок проведення конкурсу з визначення уповноваженої особи на виконання функцій з управління державними корпоративними правами, затв. постановою КМУ від 15 травня 2000 р. №791; Порядок обрання представника інтересів державної холдингової компанії на загальних зборах корпоративного підприємства та надання йому доручення щодо голосування, затв. постановою КМУ від 25.10.2006 р. № 791). Крім того, це питання регулюється низкою відомчих нормативно-правових актів, серед яких: Положення про конкурсну комісію з відбору уповноважених осіб на виконання функцій управління державними корпоративними правами, затв. наказом ФДМУ від 18.05.2000 р. № 1014; Типовий договір доручення на здійснення уповноваженою особою функцій з управління державними корпоративними правами, затв. наказом ФДМУ від 07.08.2000 р. № 1647.

IV. Реєстрація корпоративних прав держави в спеціальному реєстрі, який формує та веде центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України для здійснення необхідних заходів з управління корпоративними правами держави, координації діяльності органів виконавчої влади у цій сфері та надання необхідних відомостей іншим органам державної влади. Положення про реєстр державних корпоративних прав, затв. наказом Національного агентства України з управління державними корпоративними правами від 14 травня 1999 р. № 72 визначає: поняття реєстру державних корпоративних прав; мету та форму його ведення; підстави реєстрації; перелік інформації, що вноситься до реєстру; підстави і порядок виключення з реєстру.

Особливості управління та обмеження щодо розпорядження корпоративними правами держави передбачені ст. 11 Закону «Про управління об´єктами державної власності» (далі - Закон «Про УОДВ»):

особливості створення господарських організацій на базі об´єктів державної власності:

1) створення таких організацій здійснюється за умови, що розмір корпоративних прав держави перевищуватиме 50% їх статутного фонду;

2) створення господарських організацій на базі об´єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України;

управління господарськими організаціями, у статутному фонді яких є корпоративні права держави, здійснюється згідно із законодавством залежно від розміру цих корпоративних прав, а саме:

1) функції з управління корпоративними правами держави виконуються безпосередньо, без скликання зборів акціонерів, Кабінетом Міністрів України, Фондом державного майна України, повноваженими органами управління в разі, якщо корпоративні права держави становлять 100% у статутному фонді господарської організації;

2) у разі якщо корпоративні права держави перевищують 25% статутного фонду господарської організації, до складу наглядової ради та ревізійної комісії обов´язково включається представник уповноваженого органу управління (уповноваженої особи);

3) головою наглядової ради господарської організації, у статутному фонді якої корпоративні права держави перевищують 50%, обирається представник уповноваженого органу управління (уповноваженої особи); члени наглядової ради, що представляють інтереси держави, голосують на наглядових радах відповідно до наданих уповноваженим органом управління (уповноваженою особою) завдань щодо голосування; у засіданні наглядової ради господарської організації, у статутному фонді якої є корпоративні права держави, мають право брати участь з правом дорадчого голосу представники місцевого органу самоврядування та профспілок або іншого уповноваженого трудовим колективом органу, який підписав колективний договір від імені трудового колективу;

4) у разі якщо корпоративні права держави перевищують 50% статутного фонду господарської організації, до складу ревізійної комісії, крім представників уповноваженого органу управління, включається представник Головного контрольно-ревізійного управління України або Державної податкової адміністрації України;

5) голосування про додаткову емісію акцій представником держави на загальних зборах господарських організацій, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, у статутному фонді яких корпоративні права держави перевищують 10%, здійснюється на підставі рішення Кабінету Міністрів України;

обмеження:

1) корпоративні права держави не можуть передаватися господарським товариствам для формування їх статутних фондів, крім передачі до статутних фондів державних акціонерних товариств і державних холдингових компаній відповідно до Закону «Про УОДВ»;

2) корпоративні права держави, передані в управління уповноваженій особі, не можуть бути відчужені уповноваженою особою з державної власності без дозволу Кабінету Міністрів України, на них не може бути звернено стягнення за зобов´язаннями уповноваженої особи, щодо них уповноваженою особою не можуть учинятися дії, наслідком яких може бути відчуження з державної власності цих корпоративних прав;

3) відчуження корпоративних прав держави здійснюється відповідно до законодавства з питань приватизації;

4) господарська організація, у статутному фонді якої є корпоративні права держави, за підсумками календарного року зобов´язана спрямувати частину чистого прибутку на виплату дивідендів;

5) викуп акцій (часток) вторинної емісії здійснюється за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на такі цілі, або в обмін на корпоративні права держави у статутних фондах господарських організацій у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

6) господарські організації, створені на базі об´єктів державної власності, що не підлягають приватизації, до виключення їх з цього переліку не можуть вчиняти дії стосовно майна, переданого до їх статутного фонду, наслідком яких може бути відчуження майна, у тому числі передача його до статутного фонду інших господарських організацій, передача в заставу тощо;

7) прості іменні акції, що належать державі у статутному фонді господарської організації, за умови їх ефективної роботи можуть бути конвертовані в привілейовані акції в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

пільги (податкові, компенсаційні виплати, списання боргів тощо) господарським організаціям можуть надаватися державою відповідно до законодавства в обмін на приріст корпоративних прав держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

особливості, пов´язані з провадженням у справі про банкрутство:

1) мирова угода та план санації в процедурі банкрутства господарських організацій з корпоративними правами держави понад 25% їх статутного фонду погоджуються з Фондом державного майна України та державним органом з питань банкрутства;

2) відчуження майна господарських організацій з корпоративними правами держави понад 25% їх статутного фонду в процедурі банкрутства здійснюється відповідно до законодавства з питань приватизації;

3) продаж господарськими організаціями у процесі санації корпоративних

прав держави інвестору здійснюється на умовах, визначених планом санації, з урахуванням вимог законодавства з питань приватизації. Управління корпоративними правами територіальних громад має певну специфіку. Це стосується, зокрема, суб´єкта корпоративних прав - територіальної громади, від імені якої діє відповідна рада народних депутатів, а в межах наданих останньою повноважень - виконком відповідної ради.