Господарське право

7. Правовий режим цінних паперів у господарській діяльності

Цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає відносини між суб´єктом господарювання, який його випустив (видав), і власником та передбачає виконання зобов´язань згідно з умовами його випуску, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам.

Правовий режим цінних паперів визначається такими нормативно-правовими актами:

кодексами:

Господарським кодексом України, який містить окрему главу - гл. 17 «Цінні папери у господарській діяльності», в якій визначаються: поняття та види цінних паперів (ст. 163), умови і порядок випуску цінних паперів суб´єктами господарювання (ст. 164), основні засади придбання цінних паперів суб´єктами господарювання (ст. 165), державне регулювання ринку цінних паперів);

Цивільним кодексом України, в якому також є окрема глава - гл. 14 «Цінні папери»: у ст. 194 закріплено поняття цінного паперу, ст. 195 визначає групи та види цінних паперів, у ст. 196 встановлюються вимоги до цінних паперів, ст. 197 містить положення про порядок передання прав за цінними паперами, ст. 198 - про виконання за цінними паперами;

законами:

від 19.09.1991 р. «Про господарські товариства»: регулює низку питань, пов´язаних з випуском акцій при створенні акціонерного товариства, зміні його статутного фонду та ін.;

від 04.03.1992 р. «Про приватизацію державного майна» (в редакції Закону від 19.02.1997 р.): визначає акції як один з видів об´єктів приватизації та застосування акціонування (перетворення державних унітарних підприємств на відкриті акціонерні товариства та продаж акцій таких товариств відповідно до затверджених планів приватизації) основним способом приватизації;

від 30.10.1996 р. «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»: визначає мету державного регулювання ринку цінних паперів (ст. 2); види професійної діяльності на ринку цінних паперів та основні засади її ліцензування, в тому числі граничний термін прийняття рішення про ліцензування або відмови у наданні ліцензії - ЗО днів (ст. 4), органи, що здійснюють державне регулювання ринку цінних паперів (ст. 5), основи правового статусу Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, в тому числі здійснення нею в межах своєї компетенції нормативного регулювання на ринку цінних паперів (статті 6-10), відповідальність за правопорушення на ринку цінних паперів (статті 11-15); повноваження саморегулівних організацій у сфері регулювання ринку цінних паперів (ст. 17);

від 10.12.1997 р. «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні»: визначає основні засади функціонування Національної депозитарної системи, в тому числі її структуру (ст. 2), учасників (статті 10-12); форми випуску цінних паперів (ст. 4), порядок переходу права власності на цінні папери (ст. 5), види депозитарної діяльності (ст. 6), порядок зберіганні та обслуговування обігу цінних паперів (ст. 7), кліринг та розрахунки (ст. 7), ведення реєстрів власників іменних цінних паперів (ст. 9); особливості електронного обігу цінних паперів (статті 13-14); основні засади щодо регулювання діяльності Національної депозитарної системи, в тому числі ліцензування депозитарної діяльності (ст. 15), обліку цінних паперів (ст. 16), обмеження щодо участі прямих учасників Національної депозитарної системи та державних органів, що здійснюють за нею контроль, у професійній діяльності на ринку цінних паперів (ст. 18); від 15.03.2001 р. «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)»: визначає поняття, види та типи інститутів спільного інвестування/ІСІ (ст. 4), основи правового статусу корпоративного інвестиційного фонду та його специфіку як відкритого акціонерного товариства, що спеціалізується на спільному інвестуванні як виключній діяльності (статті 7-21); особливості правового становища пайового інвестиційного фонду як договірного інституту спільного інвестування без прав юридичної особи (статті 22-28); порядок управління активами ICI за допомогою компанії з управління активами, яка має відповідати встановленим вимогам (статті 29-33); склад і структуру активів ICI (статті 34-37); особливості емісії та обігу цінних паперів ICI - акцій корпоративного інвестиційного фонду та інвестиційних сертифікатів пайового інвестиційного фонду (статті 38-47); порядок та обсяг розкриття інформації ICI (статті 48-49);

від 05.06.2003 р. «Про іпотеку»: визначає правовий режим заставних (боргових цінних паперів) та можливість забезпечення ними випуску іпотечних цінних паперів - іпотечних облігацій та іпотечних сертифікатів;

від 19.06.2003 р. «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати»: встановлює порядок випуску та обігу іпотечних сертифікатів, які можуть бути випущені з фіксованою дохідністю та сертифікатів без участі;

від 22 грудня 2005 року «Про іпотечні облігації»: визначає правовий режим таких облігацій;

від 23 лютого 2006 року «Про цінні папери та фондовий ринок» (аналіз положень цього Закону див. далі);

від 21 вересня 2006 року «Про управління об´єктами державної власності»: визначає: а) корпоративні права держави як корпоративні права, що належать державі у статутних фондах господарських організацій як один з об´єктів управління державної власності (ч. 1 ст. 3); б) повноваження Кабінету Міністрів України (пункти 12-14,17 ч. 2 ст. 5), уповноваженого органу управління (пункти 13-14 ст. 6) та Фонду держмайна України щодо корпоративних прав держави (п. З ст. 7), господарських структур щодо управління корпоративними правами держави (ст. 8); в) основні засади: передачі корпоративних прав державі уповноваженим особам, виконання ними функцій з управління корпоративними правами держави відповідно до договору доручення, який укладається уповноваженими органами управління або Фондом державного майна України з уповноваженою особою, конкурсні засади визначення уповноважених осіб, ініціатора та порядок проведення такого конкурсу, критерії визначення переможця (ст. 10), а також особливості управління та обмеження щодо розпорядження корпоративними правами держави (ст. 11);

указами Президента:

від 15.06.1993 р. «Про корпоратизацію підприємств»: визначає основні засади перетворення державних унітарних підприємств на відкриті акціонерні товариства з метою їх підготовки до наступної приватизації;

від 26.03.2001 р. «Про додаткові заходи щодо розвитку фондового ринку України»;

Положення про Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку: затв. Указом Президента України від 14.02.1997 р. № 142/97 (з наступними змінами): визначає правовий статус ДКЦПФР як спеціально уповноваженого органу на ринку цінних паперів;

від 03.03.2006 р. № 185/2006 «Про заходи щодо вдосконалення державного регулювання у сфері будівництва житла та стабілізації ситуації на первинному ринку житла»: передбачає низку заходів щодо стимулювання інвестування в Україні, в тому числі на фондовому ринку (ринку цінних паперів);

постановами Кабінету Міністрів України:

від 31.01.2001 р. «Про випуски облігацій внутрішніх державних позик»; від 10.01.2002 р. № 15 «Про випуск казначейських зобов´язань»; відомчими нормативно-правові актами:

Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР), зокрема:

ліцензійні умови провадження професійної діяльності на фондовому ринку (діяльності з управління активами інституційних інвесторів діяльності з управління активами, затв. рішенням ДКЦПФР від 26.05.2006 № 341; діяльності з торгівлі цінними паперами, затв. рішенням ДКЦПФР від 26.05.2006 № 346; діяльності з організації торгівлі на фондовому ринку, затв. рішенням ДКЦПФР від 26.05.2006 р. № 347; діяльності з ведення реєстру власників іменних цінних паперів як різновиду депозитарної діяльності, затв. рішенням ДКЦПФР від 26.05.2006 р. № 348; депозитарної діяльності, затв. рішенням ДКЦПФР від 26.05.2006 р. № 349);

• Положення про депозитарну діяльність, затв. рішенням ДКЦПФР від 17.10.2006 р.№999;

• Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затв. рішенням ДКЦПФР від 17.10.2006 р. № 1000;

• та ін.;

Антимонопольного комітету:

• розпорядження АМК № 330-р від 31.08.2004 р. «Про затвердження Положення про порядок проведення конкурсів з продажу пакетів акцій акціонерних товариств» та ін.

Закон України від 23 лютого 2006 року «Про цінні папери та фондовий ринок» (далі - Закон «Про ЦПФР») узагальнив та уніфікував положення низки актів законодавства (гл. 14 Цивільного кодексу України, статей 143, 163-166 Господарського кодексу України, законів «Про державне регулювання ринку цінних паперів в України», «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні», «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди», «Про іпотечні облігації» та ін.) щодо цінних паперів, урегулював на рівні закону відносини, що раніше регулювалися підзаконними нормативно-правовими актами, в тому числі запровадив низку заходів, аналогічних за своєю суттю відповідним положенням законодавства ЄС (у тому числі директив ЄС: 2004/39/ЄС від 21.05.2004 р. щодо ринків фінансових інструментів; 2001/34/ ЄС від 28.05.2001 про допуск цінних паперів до офіційного лістингу на фондовій біржі і про інформацію, що повинна бути опублікована про цінні папери). І. Закріплює визначення цінних паперів та їх класифікацію (ст. 3): Цінні папери - документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника та передбачають виконання зобов´язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам (ч. 1 ст. З «Про ЦПФР»).

Цінні папери поділяються на види (ч. 2 ст. З Закону «Про ЦПФР») за різними критеріями:

A. За порядком їх розміщення (видачі): емісійні та неемісійні.

Емісійні цінні папери - цінні папери, що посвідчують однакові права їх власників у межах одного випуску стосовно особи, яка бере на себе відповідні зобов´язання (емітент). До емісійних цінних паперів належать: акції; облігації підприємств; облігації місцевих позик; державні облігації України; іпотечні сертифікати; іпотечні облігації; сертифікати фондів операцій з нерухомістю (далі - сертифікати ФОН); інвестиційні сертифікати; казначейські зобов´язання України.

Цінні папери, що не належать, згідно з цим Законом, до емісійних цінних паперів, можуть бути визнані такими Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, якщо це не суперечить спеціальним законам про ці групи та/або види цінних паперів.

Б. За формою існування: документарні (випускаються у вигляді сертифікату, що містить реквізити відповідного виду цінного паперу певної емісії, дані про кількість цінних паперів і засвідчує сукупність прав, наданих цими цінними паперами) та бездокументарні (випускаються у вигляді здійсненого депозитарієм на електронних носіях облікового запису, який є підтвердженням права власності на цінні папери).

B. За формою випуску: на пред´явника (права, посвідчені таким цінним папером, належать його пред´явникові), іменні (права, посвідчені таким цінним папером, належать особі, зазначеній у цін