Господарське право

3. Інноваційні правовідносини

У процесі організації, безпосереднього здійснення інноваційної діяльності та контролю за дотриманням її суб´єктами вимог чинного законодавства складається особливий різновид господарських відносин - інноваційні відносини, що, як правило, регулюються актами законодавства різної юридичної сили та договорами.

Інноваційні відносини складаються щодо певних благ. Ст. 4 Закону «Про інноваційну діяльність» визначає цінності, що можуть бути об´єктами інноваційної діяльності, а саме:

  • інноваційні програми і проекти;
  • нові знання та інтелектуальні продукти;
  • виробниче обладнання та процеси;
  • інфраструктура виробництва і підприємництва;
  • організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру і якість виробництва і (або) соціальної сфери;
  • сировинні ресурси, засоби їх видобування і переробки;
  • товарна продукція;
  • механізми формування споживчого ринку і збуту товарної продукції.

Учасниками інноваційних відносин є:

1) суб´єкти інноваційної діяльності;

2) органи (організації), наділені управлінсько-контрольними повноваженнями у сфері такої діяльності;

3)особи, що належать до інноваційної інфраструктури;

4)споживачі інноваційної продукції.

Суб´єктами інноваційної діяльності можуть бути фізичні та/або юридичні особи - як резиденти, так і нерезиденти, об´єднання цих осіб, які провадять в Україні інноваційну діяльність і (або) залучають майнові та інтелектуальні цінності, вкладають власні чи запозичені кошти в реалізацію в Україні інноваційних проектів (ст. 5 Закону України «Про інноваційну діяльність»). Серед суб´єктів такої діяльності виділяють інноваційні структури, що створюються з метою інтенсифікації розроблення, виробництва та впровадження наукоємної конкурентоспроможної продукції із спрямуванням взаємоузгоджених дій наукових організацій, закладів освіти, промислових підприємств та інших суб´єктів на задоволення потреб внутрішнього ринку і нарощування експортного потенціалу країни.

Відповідно до Положення про порядок створення і функціонування техно-парків та інноваційних структур інших типів (затв. постановою КМ України від 22.05.1996 р. № 549), інноваційною структурою є юридична особа будь-якої організаційно-правової форми, що створена відповідно до законодавства (вид А), або група юридичних і фізичних осіб, яка діє на основі договору про спільну діяльність (вид Б), з визначеними галуззю діяльності та типом функціонування, орієнтованим на створення та впровадження наукоємної конкурентоспроможної продукції.

Розрізняють інноваційні структури організаційного типу (вид А) та договірного Шипу (вид Б).

Інноваційні структури організаційного типу (вид А) створюються в порядку, встановленому законодавством для відповідних організаційних форм суб´єктів підприємництва (підприємства, господарські товариства, виробничі кооперативи, господарські об´єднання).

Інноваційні структури договірного типу (вид Б) створюються шляхом укладення учасниками інноваційної структури договору про спільну діяльність, в якому мають бути зазначені відомості: про склад учасників, напрями інноваційної діяльності, органи управління і порядок прийняття ними рішень, права та обов´язки учасників, порядок фінансування спільної діяльності та розподілу прибутку, прийняття нових учасників інноваційної структури, порядок ліквідації інноваційної структури (припинення дії договору) та розподілу майна між учасниками.

Учасниками інноваційної структури можуть бути будь-які підприємства, організації та установи незалежно від форм власності (з урахуванням обмежень, встановлених законодавчими актами), зокрема:

- науково-дослідні та проектно-конструкторські організації, які працюють за профілем інноваційної структури;

- навчальні заклади, які працюють за профілем інноваційної структури або спеціалізуються на підготовці та підвищенні кваліфікації фахівців з базових спеціальностей інноваційної структури;

- виробничі підприємства, які впроваджують результати науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт і винаходів;

- інноваційні фонди, комерційні банки, страхові фірми;

- суб´єкти підприємницької діяльності, що надають юридичні послуги, послуги в галузі науково-технічної експертизи, менеджменту, маркетингу, транспорту, рекламної, видавничої та інформаційної діяльності.

Основними джерелами фінансування інноваційної структури є: вклади учасників; бюджетне фінансування за умови виконання державного замовлення; кредити банків; інвестиції, в тому числі іноземні; прибуток від підприємницької діяльності інноваційної структури; випуск в обіг цінних паперів відповідно до встановлених законодавством вимог.

Набуття статусу інноваційної структури (що засвідчується свідоцтвом про її реєстрацію та дає їй право на отримання податкових, валютно-фінансових та інших передбачених законодавством пільг і переваг) відбувається з дотриманням встановленої процедури, першим етапом якої є розробка і затвердження уповноваженим на це органом (Комісією з організації діяльності технологічних парків та інноваційних структур інших типів) проекту діяльності інноваційної структури, який повинен містити:

- визначення концепції та цілей функціонування інноваційної структури;

- визначення основного інноваційного продукту (товару, виду послуг);

- техніко-економічне обґрунтування;

- інформацію про учасників інноваційної структури;

- інформацію про її органи управління та положення про орган управління науково-технічною діяльністю інноваційної структури, погоджене з МОН України;

- бізнес-план, який передбачає комплекс підготовчих робіт з розгортання інноваційної структури (проведення необхідної інформаційно-рекламної роботи, залучення коштів заінтересованих українських та іноземних інвесторів, виділення відповідної земельної ділянки тощо), робоче освоєння території, будівництво й оснащення конкретних об´єктів, формування творчих колективів, опрацювання організаційно-економічного механізму функціонування інноваційної структури, створення бізнес-центру, технологічних інкубаторів, інноваційних фондів, навчальних закладів, консалтингових і страхових фірм тощо, міжнародне співробітництво, виробничу та комерційну діяльність. Проект діяльності інноваційної структури (ІС) разом з її статутом (для ІС корпоративного типу/виду А) або договором про спільну діяльність (для ІС договірного типу/виду Б) подаються до Комісії з організації діяльності технологічних парків та інноваційних структур інших типів (Комісія), яка протягом не більше ніж 90 днів з моменту подання зазначених документів організує проведення їх експертизи і визначає відповідність критеріям діяльності ІС для набуття відповідного статусу (критерії визначаються Комісією, виходячи з вимог забезпечення світового рівня продукції/послуг, яку мають виробляти ці ІС).

Комісія готує експертний висновок і пропозиції щодо надання інноваційній структурі відповідного статусу, на підставі якого Міністерство освіти та науки України (МОН) здійснює реєстрацію інноваційної структури та її основного інноваційного продукту шляхом включення її до Державного реєстру інноваційних структур та видачі відповідного свідоцтва встановленого зразка.

Найбільш поширеним різновидом ІС організаційного типу є інноваційне підприємство.

Інноваційним підприємством, відповідно до статей 1 і 16 Закону «Про інноваційну діяльність», визнається ІС організаційного типу (підприємство будь-якої організаційно-правової форми або об´єднання підприємств), що розробляє, виробляє і реалізує інноваційні продукти і (або) продукцію чи послуги, обсяг яких у грошовому вимірі перевищує 70% його загального обсягу продукції і (або) послуг. Інноваційне підприємство може функціонувати як інноваційний центр, бізнес-інкубатор, технополіс, технопарк і та. ін.

Інноваційний продукт - це результат науково-дослідної і (або) дослідно-конструкторської розробки, що відповідає таким вимогам: 1) він є реалізацією (впровадженням) об´єкта інтелектуальної власності (винаходу, корисної моделі, промислового зразка, топографії інтегральної мікросхеми, селекційного досягнення тощо), на які виробник продукту має державні охоронні документи (патенти, свідоцтва) чи одержані від власників цих об´єктів інтелектуальної власності ліцензії, або реалізацією (впровадженням) відкриттів; 2) розробка продукту підвищує вітчизняний науково-технічний і технологічний рівень; 3) в Україні цей продукт вироблено (буде вироблено) вперше, або якщо не вперше, то порівняно з іншим аналогічним продуктом, представленим на ринку, він є конкурентноздатним і має суттєво вищі техніко-економічні показники.

Інноваційна продукція - це нові конкурентоздатні товари чи послуги, що відповідають таким вимогам: 1) є результатом виконання інноваційного проекту; 2) така продукція виробляється (буде вироблена) в Україні вперше, або якщо не вперше, то порівняно з іншою аналогічною продукцією, представленою на ринку, є конкурентноздатною і має суттєво вищі техніко-економічні показники.

Інноваційний продукт та інноваційна продукція виробляються в результаті реалізації інноваційного проекту. Інноваційний проект - це комплект документів, що визначає процедуру і комплекс усіх необхідних заходів щодо створення і реалізації інноваційного продукту і (або) інноваційної продукції. Якщо інноваційний проект належить до одного з пріоритетних напрямів інноваційної діяльності, затверджених Верховною Радою України, він визнається пріоритетним інноваційним проектом (Порядок формування, експертизи та обговорення пріоритетних напрямів інноваційної діяльності затв. постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1094).

Інноваційні проекти незалежно від джерел інвестування підлягають обов´язковій державній експертизі з питань додержання екологічних, містобудівних і санітарно-гігієнічних вимог. Крім того, деякі категорії інноваційних проектів, відповідно до ст. 330 ГК України, підлягають державній експертизі в повному обсязі. Це стосується таких випадків:

  • інвестування інноваційних проектів за рахунок Державного бюджету України або місцевих бюджетів;
  • виконання інноваційного проекту на замовлення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування;
  • у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про необхідність експертизи окремих інноваційних проектів, що мають важливе народногосподарське значення.

Державна підтримка реалізації інноваційного проекту та передбачені законом пільги можуть надаватися лише за умови його державної реєстрації, яка здійснюється МОН України за ініціативою суб´єкта інноваційної діяльності у порядку, визначеному постановою КМ України від 17 вересня 2003 р. № 1474 «Про затвердження Порядку державної реєстрації інноваційних проектів і ведення Державного реєстру інноваційних проектів».

Необхідною умовою занесення проекту до Державного реєстру інноваційних проектів є його кваліфікування. Для кваліфікування інноваційних проектів МОН України організує проведення експертизи прийнятих до розгляду інноваційних проектів (виконується за рахунок коштів суб´єктів інноваційної діяльності, які заявляють проекти на державну реєстрацію, відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну експертизу»). Проекти, що визнані за результатами експертизи інноваційними, заносяться МОН України до Державного реєстру інноваційних про