Міжнародна економіка

8.1. Сутність міжнародної економічної інтеграції як відносин і як процесу

Міжнародна економічна інтеграція є результатом поглиблення міжнародного територіального поділу праці. На певному етапі розвитку цього процесу економічні стосунки між країнами світу характеризуються вже не тільки торговельними, але й тісними виробничими, фінансовими та іншими зв´язками.

Економічна інтеграція — це процес зближення і поступового об´єднання національних економік шляхом утворення єдиного економічного простору для вільного переміщення товарів, послуг, капіталів, робочої сили через державні кордони. Національні економіки, спеціалізуючись на виготовленні певних товарів та наданні послуг, водночас доповнюють одна одну в системі світового господарства. Слово інтеграція походить від латинського integratio — цілий; отже змістовно інтеграція веде до утворення цілісної економічної системи.

Економічна інтеграція представляє собою сучасну найрозвинутішу форму інтернаціоналізації господарського життя, яка почалася ще за доби великого машинного виробництва і означала поступовий вихід виробництва за межі окремої країни та формування його міжнаціональних форм у рамках світового господарства. З Другої половини двадцятого століття окремі сектори світового господарства починають помітно виділятися на його загальному фоні. Зв´язки між групами країн стають інтенсивнішими, набувають комплексного характеру, тобто охоплюють економіку, політику, культуру, соціальну та інші сфери. У надрах інтернаціоналізації визріла економічна інтеграція як якісно нова, вища її форма. Отже, інтеграція - явище об´єктивне, всесвітнього масштабу та існує у вигляді конкретних форм співробітництва.

Цілями інтеграції виступають:

- економія на масштабах, яка є закономірним наслідком спеціалізації виробництва та, як результат, збільшення його обсягів, підвищення ефективності та зменшення витрат на одиницю продукції;

- розширення фізичних обсягів ринків, можливостей збуту товарів та підвищення потенціалу виробничої діяльності підприємств;

- безперешкодний вільний рух товарів та чинників виробництва, що дозволяє знижувати непродуктивні трансакційні витрати, які зумовлюються виходом економічної діяльності за межі національних територій;

- створення для країн та суб´єктів підприємницької діяльності додаткових конкурентних переваг у регіональному та світовому масштабах, особливо зважаючи на загострення змагань щодо темпів економічного розвитку, боротьбу за сфери економічного та політичного впливу між окремими країнами та міждержавними утвореннями;

- створення сприятливих умов соціально-політичного розвитку, забезпечення національних інтересів, гарантування безпеки для країн в геостратегічному контексті;

- сприяння структурній перебудові економіки, що є особливо важливим для країн з перехідною економікою;

- підвищення рівня добробуту населення через приєднання до більшого та ефективнішого ринкового простору. Міжнародну економічну інтеграцію можна розглядати і як відносини, і як процес. Економічна інтеграція як відносини представляє свободу поведінки суб´єктів економічної діяльності, не утиснення їхніх інтересів на світовому, регіональних та національних ринках, відсутність дискримінації іноземних партнерів на ринках будь-якої з інтегрованих національних економік. Тобто держави повинні керуватись у своїй міжнародній економічній діяльності концепцією відкритої економіки, принципом фритрейдерства (вільної торгівлі).

Міжнародні інтеграційні відносини покликані створювати відповідні організаційно-правові та фінансово-кредитні механізми взаємодії суб´єкта інтеграції зі світовим співтовариством, сутністю і метою яких є:

- створення максимально сприятливих умов для господарської взаємодії з зовнішнім економічним середовищем (зокрема, заходи щодо зближення, приведення у відповідність та уніфікації національних законодавчих актів з міжнародними у сфері зовнішньоекономічної діяльності, створення сприятливих митних режимів тощо);

- відповідність національних господарських структур світовим;

- наявності могутнього експортоорієнтованого сектору виробництва, націленого на попит світового та регіонального ринків;

- пошук і утримання певної ніші у міжнародному поділі праці, яка відображає її міжнародний виробничий профіль;

- забезпечення високого рівня участі в міжнародній виробничій, науковій і технічній кооперації, обміні капіталами та робочою силою.

Міжнародна економічна інтеграція як процес представляє собою стирання відмінностей між економічними суб´єктами різних держав. Цей процес відбувається у ході становлення та еволюції інтернаціонального технологічного способу виробництва, створення інтернаціонального капіталу. Поряд з інтернаціоналізацією приватного та колективного капіталу здійснюється інтернаціоналізація державного капіталу (будівництво двома і більше державами великих спільних об´єктів економічної інфраструктури, освоєння і випуск складних типів сучасної техніки тощо). Переплетіння і зрощення цих форм інтернаціоналізації капіталу й зумовлює виникнення змішаних інтернаціональних форм економічної власності, найрозвинутішою з яких є формування бюджетів наднаціональних органів, створення єдиної податкової, кредитної та інших систем. Нерозривна єдність процесів інтернаціоналізації технологічного способу виробництва та економічної власності -інтернаціоналізація суспільного способу виробництва. Він детермінує появу єдиних наднаціональних інститутів, що здійснюють уніфікацію господарських механізмів багатьох країн.

Отже, міжнародна економічна інтеграція і як відносини, що характеризується взаємозалежністю елементів економічної системи, і як процес, що являє собою стирання відмінностей між економічними суб´єктами різних держав, знаходяться у діалектичному взаємозв´язку і взаємообумовленості, і сприяють всебічному розвитку інтеграційних процесів, які охоплюють як базисні так і надбудовні їхні складові. До надбудовних належить уніфікація законодавства багатьох країн, їхньої економічної політики. Базисні аспекти інтернаціоналізації господарського механізму в єдності з інтернаціоналізацією суспільного способу виробництва формують цілісну інтернаціональну економічну систему.

Економічна інтеграція виникає на вищому її ступені: відбувається поступова інтеграція соціальної, політичної, правової, духовної та інших підсистем суспільних відносин. Конкретніше процеси економічної інтеграції виявляються у зближенні й поступовому об´єднанні процесу відтворення в окремих галузях народного господарства, у кредитно-фінансовій, валютній, торговій сферах тощо.