Юридична етика

5.8. Слідчий - засоби масової інформації: етика спілкування

При всій закритості досудового розслідування, наявності поняття «слідчої таємниці» громадськість вправі отримувати визначену інформацію про хід слідства з гучних і резонансних справ.

Посередником між слідчим і громадськістю виступають засоби масової інформації. Закон України «Про друковані засоби масової інформації (преси) в Україні» надає журналісту право на вільне одержання інформації, відвідування державних органів влади і місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій і бути прийнятим ними. Він користується перевагою в одержанні відкритої режимної інформації.

Однак закон не зобов´язує слідчого ділитися з журналістами матеріалами, що становлять слідчу таємницю. Таким чином, обсяг і зміст інформації, призначеної для журналістів, визначається слідчим. Спроби керівників слідчого органу підмінювати слідчого у контактах із пресою не виправдовують себе ні в правовому, ні в етичному відношенні. Здається, якби журналістів у справі про таємниче зникнення журналіста Г. Гонгадзе інформував безпосередньо слідчий, що вів цю справу, таких «проколів» і непорозумінь просто не могло бути.

За спілкування з журналістами слідчий має бути вкрай лаконічним і гранично точним. Кожне своє висловлювання необхідно фіксувати технічними засобами з урахуванням можливої в майбутньому потреби індентификації сказаного з трактуванням журналіста. Як і представники інших професій, багато сьогоднішніх журналістів далекі від ідеалу, а заради сенсації нерідко здатні на перекручування фактів, аж до вимислу останніх.

Прикладом безпрецедентного втручання у справи слідчого органів, який був безтактним і не професійним з боку окремих політиків і журналістів, стала справа щодо зникнення журналіста Г. Гонгадзе.

Саме зусиллями окремих журналістів, які виявили у своїй запопадливості повну зневагу до моральних проблем і дозволяли собі мало не пряме втручання в слідчі дії, справу було безнадійно ускладнено і заплутано.

Прес-конференції й інтерв´ю слідчих стали модними з того часу, коли появи на екранах телевізорів з´явилися слідчих Генеральної прокуратури СРСР Т. Гдлян і С Іванов, які розслідували знамениту «узбецьку» справу. Демонстрація на телеекранах величезних цінностей, невідомо ким, у кого і за яких обставин вилучені, мала переконати глядачів у правоті проведених слідчими репресій. Безвідносно до того говорили ці люди правду чи підтасовували факти, їхня поведінка було свідомо аморальною і, нерідко, злочинною.

У кожного з обвинувачуваних дома залишалися родини, яких слідчі не мали морального права піддавати стражданням. Крім того, справи ще знаходилися на стадії розслідування, а теледемонстрація носила дуже інтригуючий, але не правовий характер. Тут правові й етичні ідеали були принесені в жертву політиці. Щирому, об´єктивному слідчому прийоми самореклами і сенсаційне епатування громадськості далекі та протипоказані.

Говорячи про роботу слідчого, не слід відкидати також спроби тиску на нього з боку «зацікавлених» представників державної влади, керівництва, кримінальних структур, погрози і пропозиції «щодо співробітництва», прохання знайомих і близьких. До всього цього юрист, що присвячує себе слідчій професії повинен готуватися морально і фізично, довго і всерйоз.

Робота слідчого є секретною, а розголошення матеріалів справи припустимо тільки з його дозволу. Однак і сам слідчий має бути вкрай педантичним і обережним на прес-конференціях.

За кримінальною справою банди Д. шестеро членів якої ще не були затримані, слідчий по місцевому телебаченню закликав потерпілих звернутися з заявами до міліції. Це потягнуло за собою негайну реакцію бандитів. Протягом кількох днів були вирізані три родини, які могли знати бандитів в обличчя. Мимоволі напрошується питання: це помилка слідчого чи спосіб попередження бандитів про небезпек}´?

Спілкування з журналістами вимагає від слідчого виваженості і не має виходити за межі офіційних відносин. Це надійно позбавить його від можливих запитань з боку керівництва чи судів. Одного слова, необережно сказаного журналісту, буває досить, щоб поховати коштовні докази.

З іншого боку, не виключається тактична задумка щодо «випадково» кинутого слова в пресі, здатного спровокувати задуману слідчим ситуацію, якщо зазвичай, цей крок не суперечить морально-етичним вимогам суспільства.

У резонансній справі про замовлене убивство, розкриття якого рухалося вкрай повільно, слідчий «випадково» промовився журналісту, що життя жертви кіллера, бізнесмена Н., у небезпеці. Це спровокувало (на що і розраховував слідчий) спробу замовника з ´ясувати чи дійсно останній живий. Ця обставина допомогла вийти на слід виконавця, а потім і замовника вбивства.

Одеським правоохоронним органам завдяки умілому використанню преси, вдалося розкрити резонансний злочин про вибух в одному з кафе м. Одеси.

Необхідність спілкування з засобами масової інформації - це об´єктивна реальність, особливий рід позапроцесуальних відносин, що вимагає від слідчого розвинутого почуття міри, інтелігентності та дипломатичності, що припустимі лише за умови максимального врахування моральних вимог юридичної етики з єдиною метою - не зашкодити.

Ситуація 1

Ви розслідуєте кримінальну справу про вчинення серії зухвалих розбійних нападів. Прийшовши ввечері додому, Ви бачити свою матір за чаюванням зі своєю давньою подругою. У процесі бесіди мати розповідає, що онук гості заарештований за обвинуваченням у розбійних нападах, тобто в справі, розслідуванням якої займаєтеся Ви. Мати і подруга зі сльозами переконують Вас, що онук дуже гарний хлопчик і просять допомогти йому. Насправді ж, як виявляється з матеріалів справи, "дуже гарний хлопчик" серед членів злочинної групи був особливо зухвалим і жорстоким. Ви, природно, дуже любите свою матір і не можете ні в чому їй відмовити... Перед Вами ситуація морального вибору.

Ситуація 2

Ви розслідуєте кримінальну справу про великі розкрадання, вчинені директором, головним бухгалтером і касиром шахти. В один із днів Вас запрошує начальник слідчого відділу, у якому Ви працюєте слідчим і повідомляє, що директор є рідним братом одного з керівників республіки. Потрібно повести справу таким чином, щоб звільнити його від відповідальності, а провину звалити на головного бухгалтера і касира. Якщо допоможете, Вам обіцяна блискуча кар´єра, якщо ні, можете потрапити в немилість високого керівництва. Рішення за Вами.

Ситуація 3

Ви розслідуєте справу про квартирні крадіжки. У Вас на столі лежать три нерозкриті квартирні крадіжки, за що Вас постійно лає керівництво. Після чергової лайки начальник «підкидає» Вам ідею -переконати обвинувачуваного взяти крадіжки на себе, а щоб він став покірнішим, пообіцяти йому свою допомогу в суді.

Які моральні проблеми виникають перед Вами? Як Ви вдієте?

Ситуація 4

Ви розслідуєте вперше у своїй практиці груповий злочин про крадіжку і збут краденого металу. У справі заарештовано 6 підозрюваних. Терміни тримання обвинувачуваних під вартою минають, однак один з них завзято і переконливо заперечує свою участь у вчинені злочину та причетності до групи. Якщо Ви не отримаєте від нього визнання у вчиненні цього злочину, Вам доведеться звільнити його, а можливо і всіх інших з-під варти, а справа практично розпадеться, тому що, вийшовши на волю, усі змовляться і будуть переховуватися.

У бесіді зі старшими колегами один з них радить залякати «незговірливого», кинути його в «пресову» камеру до кримінальних елементів, показати йому кілька зфабрикованих протоколів допиту інших напарників, які ніби звинувачують його в співучасті. Після цього він зізнається у вчиненні злочину.

Ви шукаєте вихід із критичної ситуації...

Ситуація 5

Ви розслідуєте кримінальну справу про убивство. В один із днів до Вашого кабінету заходить колега по роботі. Поговоривши про те про се, він пропонує разом пообідати. Під час обіду, за чаркою горілки, він повідомляє, що до нього звернулися його давні знайомі з проханням допомогти обвинувачуваному в справі, що Ви ведете. Вони дуже заможні люди і пропонують велику суму грошей за допомогу. А зробити потрібно саму малість: допустити трохи "помилок" при розслідуванні з таким розрахунком, щоб їх можна було використовувати в суді для виправдання. Ви стаєте власником великої суми грошей, багатою людиною. Випадок, що може ніколи не повториться. А убитого все одно вже не воскресити. Так переконує Вас колега-слідчий із сусіднього кабінету, якого Ви знаєте дуже мало. Ця спокуса надає можливість поправити свої фінансові справи. Однак...