Основи бібліології

1.2. Комплекс книгознавчих дисциплін та їх особливості

До складу єдиної комплексної науки книгознавства входять споріднені, тісно пов’язані між собою, однак відносно самостійні дисципліни, які називають дисциплінами книгознавчого циклу, а саме:

  1. Видавнича справа — вивчає питання підготовки видань та їх поліграфічного відтворення.
  2. Бібліополістика — досліджує книжкову торгівлю, сприяє практичному налагодженню належного розповсюдження видань, вивчає методи й форми пропаганди та реалізації творів друку на книжковому ринку.
  3. Бібліотекознавство — вивчає бібліотечну справу, проблеми комплектування фондів бібліотек, організовує спеціальну обробку та зберігання видань, здійснює довідково-інформаційне обслуговування читачів.
  4. Бібліографознавство — здійснює опис, облік, систематизацію творів друку, а також займається пропагандою книги та допомагає читачам у її використанні. Завдяки бібліографознавству кожна нація має інформацію про свої культурні й наукові здобутки.

Ці дисципліни книгознавчого циклу мають три особливості, що ускладнюють розуміння книгознавства як єдиної комплексної науки про книгу і книжкову справу:

По-перше, кожна з цих дисциплін книгознавчого циклу, в свою чергу, може поділятися на окремі, відносно самостійні галузі знань. Так, зокрема, до складу видавничої справи входять теорія редагування, економіка видавничої справи, теорія мистецтва книги, основи видавничої техніки та інші відносно самостійні галузі знань.

По-друге, дисципліни книгознавчого циклу існують на трьох рівнях і можуть розглядати факти у трьох часових вимірах: минуле (історія), сучасне (теорія і практика), майбутнє (прогностика). Ці рівні діалектично пов’язані між собою, що дозволяє вивчати минуле, усвідомлювати сучасне і передбачати майбутнє. Варто наголосити, що дисципліни книгознавчого циклу на трьох рівнях відображено у сучасному визначенні книгознавства, де зазначено: “вивчає в історичному, сучасному та прогностичному планах процеси створення, розповсюдження та використання творів писемності та друку у суспільстві”.

По-третє, окремі книгознавчі дисципліни виникають і розвиваються на межі (на стику) з іншими галузями знань. Так, наприклад, соціологія книги та читання виникла на межі із загальною соціологією, а проблеми психології читання (у відповідному аспекті) досліджуються як в межах загальної психології, так і в науках книгознавчого циклу, зокрема в бібліотекознавстві, видавничій справі, книжковій торгівлі.

Не можна не зауважити, що всі дисципліни книгознавчого циклу єднає книга, однак загалом книгознавство досліджує книгу оригінально, відмінно від інших наук. Якщо представники інших наук орієнтовані виключно на вивчення змісту книг (так, наприклад, як літературознавці досліджують твори письменників), то книгознавці зосереджені на книзі як окремому самостійному явищі. Бібліологія розглядає книгу у двох аспектах:

  1. Як явище духовної культури (тобто аналізує зміст книги і літературну форму, в яку втілено цей зміст).
  2. Як явище матеріальної культури (тут, передусім, враховують особливості конструювання книги, художнього оформлення, поліграфічного виконання тощо)

Таким чином, книгознавство вивчає книгу як систему, складне, багатогранне явище.