Основи бібліології

Робоча програма курсу за вимогами КМС

  • Місце дисципліни у навчальному процесі

Курс “Основи бібліології" має важливий методологічний характер і продовжує вивчення циклу книгознавчих дисциплін у навчальному плані спеціальності “Видавнича справа і редагування”. Як спеціально-наукова методологія “Основи бібліології” дає можливість систематизувати різні за рівнем узагальнення і конкретності знання про книгу і таким чином виходить на практику.

Курс “Основи бібліології” тісно пов’язаний з попередньо вивченими студентами такими дисциплінами, зокрема з “Історією книжкової справи в Україні”, “Загальною і спеціальною бібліографією”, а також із спеціальними курсами видавничого циклу, насамперед з “Редакторським аналізом і методикою редагування”. Дисципліна передусім є тією фундаментальною базою, яка забезпечує методологічну і теоретичну єдність книгознавчої підготовки фахівців для наукової і практичної діяльності в галузі видавничої справи.

  • Перелік теоретичних знань, практичних вмінь та навичок, необхідних для вивчення дисципліни

Студенти повинні знати:

  • конкретно-історичні умови існування книги як об’єктивного явища соціальної дійсності, її роль;
  • функції книги в житті суспільства;
  • особливості редакційно-видавничого процесу при підготовці книги до друку;
  • суть сучасних поліграфічних технологій та їх вплив на якість книги;
  • основні положення та завдання типології книги;
  • організаційну структуру книговидання та книгопоширення, а також форми й методи реклами й пропаганди книги залежно від її цільового та читацького призначення.
  • Мета вивчення дисципліни

Вона полягає в наступному:

  • засвоєння загальної теорії книги і сучасної книгознавчої методології;
  • закріплення понятійно-термінологічного апарату книгознавства;
  • оволодіння відомостями про логічні й історичні закономірності виникнення, розвитку і способи існування книги і книжкової справи;
  • формування комплексу знань про історичний процес виникнення і функціонування науки про книгу і книжкову справу;
  • опанування категоріально-понятійного апарату книгознавства, його фундаментальної проблематики (об’єкт, предмет, структура і склад книгознавчого знання, основні методи);
  • формування вмінь знаходити, систематизувати та професійно опрацьовувати спеціальну літературу з проблем книгознавства.
  • Програма лекційних занять

Тема 1. Вступ. Мета, завдання, структура та джерелознавча база курсу. Загальне книгознавство як методологія науки про книгу.

Тема 2. Основні категорії книгознавчого знання. Об’єкт, предмет, структура книгознавства.

Тема 3. Книга як важливий компонент загальнолюдської культури, її суспільно-історичне значення.

Тема 4. Основні етапи розвитку книги та книговидання. Давні центри виникнення писемності та книги. Особливості рукописних книг. Суть та значення винаходу Й. Ґутенберґа. Розвиток книговидавничої справи у подальший час і здобутки видавців в удосконаленні матеріальної форми книги.

Тема 5. Книга як предмет бібліологічних досліджень. Основні етапи становлення та розвитку системи книгознавчого знання.

Тема 6. Формування вітчизняної бібліології. Книгознавчі аспекти в діяльності вчених України. Діяльність Українського наукового інституту книгознавства (УНІК).

Тема 7. Сучасний стан книгознавчої теорії. Системно-типологічна концепція книгознавства як діалектична єдність системного підходу і типологічного методу.

  • Програма семінарських і практичних занять

Тема 1. Основні етапи становлення та розвитку системи книгознавчого знання.

Тема 2. Розвиток українського книгознавства у XIX — першій третині XX ст.

Тема 3. Основні етапи розвитку книги та книговидання.

Тема 4. Елементи книги як матеріальної конструкції, їх функції та призначення.

Тема 5. Розвиток книгознавчої теорії на сучасному етапі. Суть та взаємозв’язок книгознавчих концепцій.

  • Зміст дисципліни

Тема 1. Вступ. Мета. Завдання, структура та джерелознавча база курсу. Загальне книгознавство як методологія науки про книгу.

Книгознавство як система знання про книгу і книжкову справу. Проблеми єдності і специфіки окремих книгознавчих дисциплін. Понятійно-термінологічний апарат, завдання його уніфікації. Взаємозв’язок історичної і логічної тенденції у формуванні книгознавчої терміносистеми.

Загальне книгознавство як теоретична основа, що інтегрує різні за ступенем узагальнення і конкретності знання про книгу, як основний розділ книгознавства. Методологія книгознавства як система наукового знання про принципи, методи і засоби пізнання книгознавчих об’єктів і, перш за все, книги. Фундаментальна проблема тика загального книгознавства.

Роль курсу у підготовці фахівців видавничої справи і редагування.

Послідовність вивчення курсу “Основи бібліології”, його зв’язок з іншими дисциплінами навчального плану. Форми та методи роботи студентів при засвоєнні курсу. Джерелознавча база “Основи бібліології”, особливості її засвоєння.

Список рекомендованої літератури:

  1. Баренбаум И.Е. Основы книговедения. — Л., 1988.
  2. Беловицкая АА. Основные этапы развития книговедения: Учебное пособие. — М.: Книга, 1987. — 255 с.
  3. Гречихин АА. Роль книговедческой теории в совершенствовании подготовки специалистов книжного дела // Перестройка изд.-полигр.комплекса и подготовки кадров — Львов, 1988. — С. 49—54.
  4. Иоффе А.М. Введение в книговедение. — М., 1984.
  5. Книга. Энциклопедия. — М.: Большая Российская Энциклопедия, 1999. — 846 с.
  6. Книговедение: Энциклопедический словарь. — М.: Сов. энциклопедия, 1986.

Тема 2. Основні категорії книгознавчого знання. Об´єкт, предмет, структура книгознавства.

Склад і структура книгознавчого знання (книговидавниче, книготоргівельне, бібліотекознавче, бібліографознавче), його дисциплінарна організація.

Об’єкт і предмет книгознавчого знання, його структура: загальне редагування; теорія книговидавничого і редакційно-видавничого знання; історія книговидавничої і редакційно-видавничої справи; методика редакційно-видавничої діяльності.

Об’єкт і предмет книготоргівельного знання (бібліополісти- ки), його структура: загальна бібліополістика; теорія бібліополіс- тики; історія бібліополістики; книжкова торгівля; методика кни- готоргівельної діяльності.

Об’єкт і предмет бібліотекознавчого знання, його структура: загальне бібліотекознавство; теорія бібліотекознавства та бібліотечної справи; методика бібліотечної діяльності.

Об’єкт і предмет бібліографознавства, структура бібліогра- фознавчого знання: загальне бібліографознавство; теорія бібліографознавства; історія бібліографознавства та бібліографічної справи; методика бібліографознавчої діяльності.

Список рекомендованої літератури:

  1. Баренбаум И.Е. Основы книговедения. — Л., 1988.
  2. Баренбаум И.Е., Барсук А.И. К вопросу о методах книговедения // Книга: Исследования и материалы. — Вып. 29. — С. 20 — 45.
  3. Беловицкая АА. Общее книговедение: Учебное пособие. — М.: Книга, 1987. — 255 с.
  4. Беловицкая А А. Основные этапы развития книговедения: Учебное пособие. — М., 1984. — 255 с.
  5. Гречихин А А. Книговедения и теория книжной торговли: Сборник научных работ. — Вып. 1. — С. 49—84.
  6. Гречихин АА. Книжное дело как система // Издательское дело: обзорная информация. — М.: Книжная палата, 1990. — Вып. 4. — 80 с.
  7. Ельников М.Б. Книговедения, книга и средства массовой коммуникации (Проблема соотношения) // Книга: Исследования и материалы. — Вып. 57. — С. 17—38.
  8. Иоффе А.М. Введение в книговедение. — М., 1984.
  9. Книга. Энциклопедия. — М.: Большая Российская энциклопедия , 1999. — 846 с.
  10. Книговедение. Энциклопедический словар. — М.: Сов. Энциклопедия, 1986. — 664 с.

Тема 3. Книга як важливий документ загальнолюдської культури, її суспільно-історичне значення.

Вивчення книги як суспільного явища, феномена людської діяльності, дослідження її соціальної суті. Книга і її елементи, діалектична суть книги. Книга як єдність духовної і матеріальної культури, соціальної інформації й матеріально-конструктивної форми. Книга як складова системи засобів масової комунікації. Суспільна свідомість і книга. Критерії суспільної цінності книги.

Список рекомендованої літератури:

  1. Гречихин АА. Книжное дело как система // Издательское дело: обзорная информация. — М.: Книжная палата, 1990. — Вып. 4. — 80 с.
  2. Запаско Я.П. Українська радянська книга. — Л.: Світ, 1995.
  3. Ельников М.Б. Книговедения, книга и средства массовой коммуникации (Проблема соотношения) // Книга: Исследования и материалы. — Вып. 57. — С. 17—38.
  4. Ельников М.Б. Методология книговедения (предпосылки формирования) // Книга: Исследования и материалы. — Вып. 61. — С. 5—30.
  5. Иоффе А.М. Введение в книговедение. — М., 1984.
  6. Книга. Энциклопедия. — М.: Большая Российская энциклопедия , 1999. — 846 с.
  7. Книговедение: Энциклопедический словар. — М.: Сов. Энциклопедия, 1986.
  8. Немировский Е.И. Что такое книговедение? — М.,1987.
  9. Сава В. Основи техніки творення книги. — Львів: Каменяр, 2000.
  10. Тимошик М.С. Книга для автора, редактора, видавця. — К.: Наша культура і наука, 2006. — 560 с.

Тема 4. Основні етапи розвитку книги та книговидання.

Соціально-історичні і культурні передумови появи книги. Загальні закономірності виникнення, розвитку і функціонування книги як засобу концентрації і поширення соціальної інформації. Давні центри виникнення писемності та книги. Книга у добу Середньовіччя. Суть та значення винаходу Й. Гуттенберга у XV—XVI ст. Особливості книг-інкунабул. Розвиток книговидання у добу Відродження. Особливості тематики та матеріальної конструкції книг XVII — XVIII ст. Здобутки видавців XIX ст. в удосконаленні матеріальної конструкції книги. Технічний прогрес XIX—XX ст. та його вплив на матеріальну конструкцію книги.

Список рекомендованої літератури:

  1. БаренбсумИ.Е. История книги. — М.: Книга, 1984.
  2. ВладимировЛ.И. Всеобщая история книги. — М.: Книга,

1988.

  1. Запаско Я.П. Українська радянська книга. — Л.: Світ, 1995.
  2. Иоффе АМ, Сбитнєва АА. Книговедение и история книги. — М., 1989.
  3. Люблинский В.С. Книга в истории человеческого общества. — М.: К., 1972
  4. Огієнко І. Історія українського друкарства. — К.: Либідь, 1994
  5. ТимошикМ.С. Історія видавничої справи: Підручник. — Наша культура і наука, 2003. — 496 с.

Тема 5. Книга як предмет бібліологічних досліджень. Основні етапи становлення та розвитку системи книгознавчого знання.

Історія книгознавства як складова частина методології науки про книгу. Предмет історії´ книгознавства — закономірність зародження, розвитку, зміни форм і структури книгознавчого знання.

Книга як центральне поняття бібліології. Об’єктивні труднощі формулювання універсальної дефініції´ “книга”: дуалізм її природи, багатофункціональність, традиційне ототожнення з формою друкованого паперового кодексу і т. д. Основні підходи до визначення поняття книга в руслі бібліологічних досліджень.

Зв’язок науки про книгу і загальної теорії книгознавства, їх еволюція. Історична необхідність осмислення суті і значення книги як передумова виникнення спеціальної науки — бібліології. Термін “книгознавство” і розуміння його змісту на різних етапах розвитку про книгу. Зародження науки про книгу у рамках бібліографії. Бібліографія як всеохоплююча наука про книгу (ототожнення бібліографії і книгознавства) у праці М. Деніса “Вступ до книгознавства” (1777 — 1778. Т. 1 -2). Спроба розмежування бібліографії у “Тлумачному словнику з бібліології” Г. Пеньо (1802 — 1804. Т. 1 — 2). Розширене трактування бібліографії В. Сопікова. “Вища бібліографія” (книгознавство) у розумінні В. Анастасевича.

Принципова схема науки про книгу, розроблена М. Лісовсь- ким, її значення для подальшого розвитку книгознавства. Систематизація науки про книгу у працях О. Ловягіна.

Бібліотечна теорія М. Рубакіна. Методологічні аспекти діяльності в монографіях М. Куфаєва “Проблеми філософії книги”. Відтворення історичного процесу формування книгознавчої теорії у працях дослідників XX ст.

Книгознавчі центри у 30-ті роки. Суть книгознавчої полеміки у цей період, тотальна ідеологізація книгознавчої науки. Книгознавчі дослідження 40—50-х рр., їх основна проблематика: історія та мистецтво книги, видавнича справа та редагування, бібліографознавство та бібліотекознавство. Сучасні проблеми книгознавства.

Список рекомендованої літератури:

  1. Баренбаум И.Е. Основы книговедения. — Л., 1988.
  2. Беловицкая А.А. Общее книговедение: Учебное пособие. — М.: Книга, 1987. — 255 с.
  3. Беловицкая А А. Основные этапы развития книговедения: Учебное пособие. — М., 1984.
  4. Гуменюк М.П. Біля джерел української радянської бібліографії. — Л., 1991.
  5. Иоффе А.М. Введение в книговедение. — М., 1984.
  6. Книга: Энциклопедия. — М.: Большая Российская энциклопедия , 1999. — 846 с.
  7. Книговедение: Энциклопедический словар. — М.: Сов. Энциклопедия, 1986.
  8. Мигонь К Наука о книге: Очерк проблематики. Перевод с польск. — М.: Книга, 1991. — 198 с.
  9. Теорія та історія радянської книги на Україні. — К.: Наукова думка, 1982.
  10. Тимошик М.С.Книга для автора, редактора, видавця. — К.: Наша культура і наука, 2006. — 560 с.

Тема 6. Формування української бібліології. Книгознавчі аспекти в діяльності вчених України.

Книжкова культура Київської Русі. Книгознавчі аспекти діяльності І. Федорова, значення післямов до його видань.

Книгознавчі концепції Х. Алчевської, Б. Грінченка, М. Дра- гоманова, І. Франка та ін. Історична проблематика у книгознавчих працях І. Свєнціцького, С. Сірополка. Показ особливостей розвитку книжкової справи в Україні у науковій та практично- бібліографічній діяльності В. Доманицького, М. Комарова, І. Ле- вицького. Бібліологічна спадщина І. Огієнка.

Теоретичні проблеми книгознавства у творчому доробку Л. Биковського. Його критична праця “Українська бібліографія на еміграції" (Варшава, 1922.) та “Замітки про книгознавство та книговживання” (Подебради, 1923.) як “енциклопедія українського книгознавства”. Часопис Бібліологічної комісії НТШ та Українського Товариства Бібліофілів у Львові — “Українська книга” (1927—1943рр.): призначення та проблематика.

Діяльність бібліографічної комісії НТШ. Діяльність Книжкової палати України в області книгознавства історико-ретрос- пективний аспект.

Соціальні засади створення Українського наукового інституту книгознавства (УНІКу) та його організаційна структура. Засновники і співробітники УНІКу. Основні функції та завдання УНІКу: формування книжкової “україніки”, наукова розробка та популяризація питань книгознавства, бібліотекознавства, бібліографії, підготовка фахівців-книгознавців. Секції та комісії УнІКу, відображення в їх діяльності фундаментальних проблем книгознавства. Робота по формуванню української книгознавчої термінології. Видавнича діяльність УнІКу. “Бібліографічні вісті” як провідний часопис УНІКу у галузі книгознавства та суміжних наук (1923—1930). Його завдання, проблематика. Ю. Меженко як натхненник УНІКу, редактор “Бібліологічних вістей”.

Список рекомендованої літератури:

  1. Беловицкая АА. Основные этапы развития книговедения: Учебное пособие. — М., 1984.
  2. Бібліологічні вісті. — К. — 1923 — 1932.
  3. Гуменюк М.П. Біля джерел української радянської бібліографії´. — Л., 1991.
  4. Иоффе АМ, Сбитнєва АА. Книговедение и история книги. — М., 1989.
  5. Корнєйчик І.І. Історія української бібліографії. — Х., 1971.
  6. Королевич Н.Ф. Українські бібліографи XX ст. — К.: Книжкова Палата України, 1988.
  7. Рудь М.П. Проблеми книгознавста в працях вчених України // Теорія та історія радянської книги на Україні. — К.: Наукова думка, 1988. — С. 5 — 29.
  8. Теорія та історія радянської книги на Україні. — К.: Наукова думка, 1982.
  9. Черниш Н. І. Бібліографічна комісія НТШ як центр дослідження української книги (1909 — 1939 рр.): Навч. посібник. — К. Наша культура і наука, 2006.

Тема 7. Сучасний стан книгознавчої теорії.

Активізація книгознавчих досліджень в Україні та ближньому зарубіжжі у кінці 50-х — на поч. 60-х рр. Початок видання теоретичного збірника “Книга. Дослідження і матеріали” (Москва).

Дискусії з проблем книгознавства. Наукові і навчальні центри підготовки кадрів для книжкової справи; центри книговидавничих досліджень.

Міжнародні конференції з книгознавства як відображення поступового розвитку загально книгознавчої теорії та методологічних засад окремих книгознавчих дисциплін. Основні публікації та напрями діяльності вчених — представників сучасного книгознавства. Відображення послідовної еволюції науки про книгу в концепціях комплексності, системності, “пересічних дисциплін”, що змінювали і взаємодоповнювали одна одну.

Основні напрями і тенденції розвитку книгознавства у європейських країнах. Монографія К. Мигоня “Наука про книгу” в контексті світової літератури з загальної теорії книгознавства. Сучасний стан книгознавчої теорії в Україні. Розробки та теоретичні праці вітчизняних вчених.

Список рекомендованої літератури:

  1. Баренбаум И.Е., Барсук А.И. К вопросу о методах книговедения // Книга: Исследования и материали. — Вып. 29. — С. 20—45.
  2. Гречихин АА. Книговедения и теория книжной торговли: Сборник научных работ. — Вып. 1. — С. 49—84.
  3. Гречихин АА. Роль книговедческой теории в совершенствовании подготовки специалистов книжного дела // Перестройка изд.-полиграфического комплекса и подготовки кадров — Львов, 1988. — С. 49—54.
  4. Книга. Энциклопедия. — М.: Большая Российская энциклопедия, 1999. — 846 с.
  5. Мигонь К. Наука о книге: Очерк проблематики. Перевод с польск. — М.: Книга, 1991. — 198 с.
  6. Рудь М.П. Проблеми книгознавста в працях вчених України // Теорія та історія радянської книги на Україні. — К.: Наукова думка, 1988. — С. 5—29.

Актуальні питання загальної теорії книгознавства:

  • подальша розробка методологічних основ книгознавства, методології книги;
  • поглиблене дослідження сутності книги та книжкової справи в рамках системно-типологічної концепції, тобто на всіх стадіях і рівнях їх існування і розвитку у часі і просторі;
  • функціональне дослідження книги як явища соціальної дійсності;
  • подальша деталізація та обґрунтування системи книгознавчого знання;
  • діалектичне поєднання загальнокнигознавчих, спеціально- книгознавчих та конкретно-дисциплінарних методів пізнання книги;
  • інтегративне дослідження проблем типології книги на всіх рівнях існування категорії “книга”, типологічне конструювання книги.

Практичне завдання книгознавства:

  • розробка конкретних методів дослідження складових книжкової справи;
  • формування наукових принципів управління практикою різних галузей і процесів книжкової справи.