Основи бібліології

Тестові питання для перевірки знань студентів з дисципліни “Основи бібліології”

1. Хто з науковців і коли вперше використав термін «кни-гознавство»?

1) Сопіков В. С. у 1804 р.;

2) Анастасевич В. Г. у 1820 р.;

3) Лісовський М. М. у 1913 р.;

2. Яка точка зору на загальне книгознавство відпові¬дає його сучасному розумінню?

1) єдина комплексна наука про книгу та книжкову справу;

2) комплекс, система самостійних наук про книгу;

3) загальна теорія, яку використовують науки про книгу та книжкову справу.

3. Книгознавство — це:

1) комплекс тісно пов’язаних, однак відносно самостій¬них наукових дисциплін, які вивчають твори друку, процеси їх створення, розповсюдження та використання;

2) комплексна суспільна наука про книгу та книжкову спра¬ву, яка вивчає в історичному, сучасному та прогностичному планах процеси створення, розповсюдження та використання творів писемності і друку в суспільстві;

3) комплексна наука про книгу, книжкову справу та книго- використання.

4. Які науки складають комплекс книгознавчих дис¬циплін?

1) історія книгодрукування, соціологія читання, мистецтво книги, теорія і практика книгорозповсюдження;

2) видавнича справа, бібліополістика, бібліотекознавство, бібліографознавство;

3) теорія і практика редагування, палеографія, культура книги, книжкова торгівля.

5. Що становить об’єкт книгознавства?

1) книга;

2) книга і книжкова справа в історичному, сучасному і про-гностичному планах;

3) система книга-читач.

6. Що становить предмет книгознавства?

1) твори писемності та друку у зв’язках з діяльністю людей, умовами, в яких вони виникають та впливають на громадську думку, суспільне життя;

2) закономірності виникнення, розвитку та функціонуван¬ня книги у взаємодії з читачем;

3) особливості видань певних історичних періодів розвит¬ку суспільства та умови їх розповсюдження і використання.

7. До сучасних методів, які використовує книгознавс¬тво, належать:

1) бібліографічний та структурно-типологічний;

2) аналітико-тематичний та палеографічний;

3) функціональній та системний.

8. Хто з науковців розробив функціональний метод книгознавчих досліджень?

1) Ю. Меженко;

2) А. Бєловицька;

3) М. Сікорський.

9. Яка з дисциплін книгознавчого комплексу найшир- ше використовує функціональний метод?

1) художньо-технічне оформлення та конструювання видань;

2) видавнича справа і редагування;

3) книжкова торгівля і бібліотекознавство.

10. У сучасних книгознавчих дослідженнях провідним є:

1) функціональний метод;

2) системний (системно-типологічний) метод;

3) структурно-типологічний.

11. Першим дослідником, який теоретично опрацював проблему книгознавства, був:

1) М. Лісовський;

2) В. Сопіков;

3) М. Деніс.

12. Е. Пеньо та Ф. Еберт — це:

1) австрійські бібліографи XIX ст.;

2) засновники французької школи книгознавства початку XIX ст.;

3) французькі друкарі, які розробили типометричну систему вимірювання шрифта.

13. Закон про надходження обов’язкового примірника у бібліотеки запровадив:

1) В. Сопіков;

2) В. Анастасевич;

3) Ю. Меженко.

14. Слов’янське книгодрукування — це:

1) книги, випущені до 1700 р. церковнослов’янською мовою;

2) видання слов’янських народів, які використовували кири-личний шрифт;

3) видання слов’янських народів, які використовували кирили¬цю і латинку.

15. Хто з книгознавців запровадив систематичний бібліо¬течний каталог?

1) Й. Лелевель;

2) В. Анастасевич;

3) Ю. Меженко.

16. Ідея створення бібліографічних товариств-осередків книгознавчих досліджень сформульована у працях:

1) М. Рубакіна;

2) І. Левицького;

3) В. Анастасевича.

17. Хто і коли запровадив бібліографування журнальних статей?

1) В. Сопіков у 1814 р.;

2) В. Анастасевич у 1821 р.;

3) М. Рубакін у 1893 р.

18. “Книговиробництво — книгорозповсюдження — кни- говживання” як основні складові частини книгознавства те¬оретично виділені у працях:

1) М. Ловягіна;

2) М. Рубакіна;

3) М. Лісовського.

19. Хто з видатних українських науковців та культурних діячів брав участь у книгознавчих дослідженнях?

1) І. Франко, В. Доманицький, М. Комаров, Х. Алчевська;

2) В. Гнатюк, М. Грушевський, Ф. Вовк, Леся Українка;

3) Б. Грінченко, П. Куліш, В. Нечуй-Левицький, О. Коби- лянська.

20. Бібліографічні товариства на українських землях були організовані у:

1) Києві, Катеринославі;

2) Львові, Одесі;

3) Харкові, Чернігові.

21. Першим українським книгознавчим періодичним ви¬данням був часопис:

1) “Бібліологічні вісті”;

2) ‘Книгарь”;

3) “Українська книга”.

22. Український науковий інститут книгознавства було організовано:

1) у 1921 р. у Харкові;

2) у 1922 р. у Києві;

3) у 1923 р. у Харкові, а потім перевели до Києва.

23. Хто з українських книгознавців був директором Ук¬раїнського наукового інституту книгознавства:

1) Ю. Меженко;

2) Л. Биковський;

3) І. Левицький.

24. Український науковий інститут книгознавства ви¬пускав часопис:

1) “Українська книга”;

2) “Книгарь”;

3) “Бібліологічні вісті”.

25. Наукове товариство ім. Т. Шевченка було засновни¬ком книгознавчого часопису:

1) “Книжка”;

2) “Українська книга”;

3) “Книжковий вісник”.

26. В Україна в сучасних умовах випускають такі книго¬знавчі видання:

1) “Палітра друку”, “Друкарство”, “Вісник Книжкової палати”;

2) “Бібліотечний порадник”, “Друг читача”, “Книга”;

3) “Книголюб”, “Книжкова тека”, “Голос друку”.

27. Книга — це:

1) витвір друку у вигляді зброшурованих аркушів паперу з яким-небудь текстом;

2) найважливіша форма закріплення інформації (переважно зв’язного та досить об’ємного тексту);

3) результат книжкової справи, що становить матеріально- конструктивну та художню цінність.

28. Діалектичне розуміння книги передбачає:

1) єдність змісту, семіотичної форми та матеріальної конс¬трукції;

2) усвідомлення духовної сутності, що обтяжена матерією;

3) багатогранність, багатоаспектність книги як суспільного явища.

29. Основні елементи книги як матеріальної конструкції наступні:

1) авантитул, апарат видання, сигнатура і норма;

2) блок, форзац, палітурка;

3) каптал, титульний аркуш, фронтиспис.

30. Порядковий номер друкарського аркуша — це:

1) колонцифра;

2) сигнатура;

3) норма.

31. Формат книги — це:

1) розмір книжкової шпальти;

2) розмір сторінки після обрізування блока;

3) товщина корінця.

32. Сучасна форма книги — кодекс — вперше була вико¬ристана:

1) у Китаї´ у II ст. до н. е.;

2) у Римі у II ст. н. е.;

3) у Греції у II ст. н.е.

33. Коли почали використовувати папір при виготовлен¬ні книг?

1) у II ст. н. е.;

2) у XII ст. н. е.;

3) у XVI ст. н. е.

34. Скрипторій — це:

1) особливий аркуш видання, який вміщували замість титуль¬ної сторінки;

2) місце у монастирі, де працювали ченці-переписувачі книг;

3) назва особливого рукописного шрифта.

35. Ксилографічна книга відрізняється від друкованої тим, що

1) містить більше ілюстрацій, ніж тексту;

2) поєднує у собі частину друкованого та рукописного ма¬теріалу;

Тестові питання для перевірки знань студентів

3) подає лише кольорові, виконані художником-ілюстрато- ром, з використанням натуральних фарб гравюри.

36. Хто і коли винайшов книгодрукування?

1) Й. Ґутенберґ у 1456р.;

2) Ш. Фіоль у 1491 р.;

3) Іван Федоров у 1574 р.

37. Інкунабули — це:

1) середньовічні рукописні книги, що відрізнялися особли¬вим багатством художнього оформлення;

2) будь-які книги, надруковані до 1500 р.;

3) книги на пергаменті, відтворені за допомогою ксилогра¬фії до 1700 р.

38. Типометричну систему вимірювання шрифта розробив:

1) Е. Пеньо разом із Ф. Ебертом;

2) П. Фурн’є;

3) Дж. Бодоні.

39. Російським видавцем-просвітителем називають:

1) І. Ситіна;

2) М. вольфа;

3) Ф. Павленкова.

40. Автором підручника “Загальне книгознавство”, ре¬комендованого для вивчення навчальної дисципліни, є:

1) М. Лісовський;

2) А. Бєловицька;

3) М. сікорський.