Основи організації бізнесу

4.3. Біржова інфраструктура в бізнесі

Предметом купівлі-продажу можуть служити: на товарній біржі — товари масового попиту, що мають стандартні споживчі якості; на фондовій біржі — цінні папери (акції акціонерних підприємств і банків, облігації й векселі); на фрахтовій біржі — фрахтові документи (різного роду страхові зобов’язання під товари, що перевозяться); на валютній біржі — валюта (іноземні банкноти, або девізи, і чеки на іноземні депозити). Крім перерахованих вище спеціальних бірж, на яких виконуються операції з одним видом Цінностей, існують також загальні, де в обігу знаходяться кілька видів цінностей, наприклад товари й цінні папери (товарно-фондова біржа).

Операції, що здійснюються на біржі, залежно від об’єкта підрозділяються на валютні, дисконтні, ломбардні (у тому числі репортні операції з акціями за посередництвом брокера), фондові, товарні, страхові й фрахтові.

Залежно від строку виконання розрізняють касові операції, коли оплата товару або контракту здійснюється відразу або в найближчі 2-3 дня, і термінові, при яких покупець отримує права на товар або контракт у момент здійснення операції, а гроші виплачує через певний строк.

На товарних біржах строки ліквідації (виконання) операцій більше, ніж на фондових. Найпоширеніший термін операцій на світовому ринку! до шести місяців, особливо якщо предметом операції є продовольчий товар із сезонним циклом виробництва. Наприклад, бавовну звичайно купують у липні, оговорюючи в якості термін поставки грудень.

Біржа — місце зустрічі покупців і продавців, місце, де здійснюються операції. Сама вона не виступає однією зі сторін у торговельному контракті, а лише забезпечує найбільш сприятливі умови для торгівлі цінностями. Біржа встановлює для всіх учасників торгів загальні принципи їх здійснення, надає місце для здійснення операцій у певний час дня, розробляє єдині правила й норми, на базі яких укладають контракти, а також основні умови типових контрактів.

Зупинимося на організації й функціонуванні домінуючих у ринковій інфраструктурі фондових і товарних бірж.

Хоча першими з’явилися товарні біржі, де концентрується оптовий оборот масових, головним чином сировинних і продовольчих, товарів провідна роль у світовому біржовому обороті належить фондовим біржам. Членами біржі можуть бути тільки фізичні особи, але якщо член біржі є співвласником фірми, то вся фірма також вважається членом біржі.

Місця на біржі продаються особам, які відповідають певним формальним вимогам. Щорічно своїх власників змінюють декілька десятків місць. Ціна на місце встановлюється в індивідуальному порядку, зокрема залежно від біржової кон’юнктури. У цілому контингент членів біржі характеризується високою стабільністю, що робить її одним з елітарних інститутів.

Розрізняють кілька категорій членів біржі:

- біржові брокери є співробітниками інвестиційних компаній і банків, що є членами фондової біржі, виконують накази своїх клієнтів на купівлю-продаж акцій. Вони не мають права вести операції за свій рахунок, а тільки доставляють доручення клієнтів в операційний зал так званим фахівцям;

- фахівці курирують певну групу цінних паперів. Вони здійснюють операції безпосередньо в операційному залі, діючи одночасно в якості агентів і дилерів, тобто, з одного боку, виконуючи доручення, є брокерами для брокерів, а з іншого — здійснюють купівлю-продаж цінних паперів за свій власний рахунок. Головна функція фахівців полягає в забезпеченні ліквідності акцій і стабільності ринку, тобто вони повинні продавати акції при тенденції до підвищення й купувати — при тенденції до зниження. Таким чином, фахівці покликані діяти врозріз із ринком;

- брокери торговельного залу виконують доручення інших брокерів, якщо останні самі в силу якихось причин не можуть виконати наказ свого клієнта. Вони звичайно стягують комісійні за кожну операцію;

- біржові маклери здійснюють операції в торговельному залі за свій рахунок або виконують доручення, у яких мають частку участі;

- асоційовані члени допускаються в операційний зал біржі, але не мають права здійснювати операції (до них відносяться управляючі директори та інші представники фірм — членів фондової біржі).

Головну роль на фондовій біржі відіграють дві перші групи її членів.

Брокери являють собою особливий інститут біржових посередників. Вони надають послуги як членам, так і не членам біржі й мають право здійснювати операції тільки за дорученням клієнта. Звичайно брокери об’єднані в брокерські будинки, які надають клієнтам ряд послуг:

- надання сховища для цінних паперів;

- надання інформації про стан ринку;

- обслуговування будь-яких комбінацій розподілу фондів компанії, включаючи найрізноманітніші угоди і їх кредитування;

- збір комерційної інформації за бажанням замовника;

- створення оптимальних умов для оборотності цінних паперів;

- супровід на торги осіб, що не є членами біржі, але мають гостьові квитки.

Регулярні члени, біржі здійснюють операції із цінними паперами, як за власний рахунок, так і за рахунок клієнтів. Санторі є посередниками між покупцями й продавцями, концентрують попит і встановлюють курс цінних паперів. Спеціальні брокери спеціалізуються на операціях купівлі-продажу, здійснених між японськими біржами.

Крім загальних функцій, що виконуються біржами як установами, це здійснювати процес купівлі-продажу в рамка правил; товарні біржі приймають на себе такі специфічні завдання, як, наприклад, регламентація типових контрактів у частині кількості, якості, часу й умов поставки товару, умов платежу. Вони спостерігають за сортуванням, зважуванням і перевіркою якості товарів, що поставляються та відправляються зі складів біржі, збирають і поширюють інформацію про ціни на товари як серед членів біржі, так і серед інших зацікавлених осіб. Одним словом, товарні біржі забезпечують гарантоване виконання сторонами умов контрактів. Найбільші сучасні товарні біржі — міжнародні. Вони обслуговують світовий ринок відповідного товару.

Як правило, на товарних біржах функціонують наступні секції: торгівлі наявним (реальним) товаром, торгівлі майбутнім товаром або договорами поставки, торгівлі типовими контрактами, бартерних операцій і аукціонного продажу. Виділення секцій може здійснюватися і по групам товарів.

Найважливішою особливістю біржової торгівлі є те, що жоден товар жоден зразок безпосередньо в торгах не бере участь. Предметом торгу є певна кількість одиниць стандартизованого товару. Товар повинен бути, по перше, якісно однорідним і, по-друге, кількісно визначеним за числом, розміром або вагою. Третя умова — можливість заміни товару аналогічним. Ці три умови, що дозволяють укласти угоду під час відсутності товару, забезпечуються або самою природою товару (якщо це, приміром, цегла певного сорту), або відповідністю загальноприйнятому еталону. Товари, що відповідають перерахованим вище вимогам, називаються біржовими.

Асортимент біржових товарів постійно змінюється. Якщо наприкінці XIX століття він включав до 200 найменувань, то сьогодні — не більш 60-65, з яких на біржах постійно обертається не більш 45. Серед них зерно, олійні й продовольчі товари, текстильна сировина, кольорові метали. Будь-які інші вироби й напівфабрикати вважають не біржовими. На західних товарних біржах уже не котируються вугілля, фанера, чорні метали, вершкове масло, шовк, які служили предметом біржового торгу на початку XX століття й навіть пізніше. Замість старих з’явилися нові товари, такі як алюміній, нікель, мазут, бензин, дизельне паливо, пропан і т.д.

При купівлі не можна називати ціну нижче запропонованої, а при продажі — вище вже запропонованої.

Класифікація операцій, що здійснюються на товарній біржі, представлена на рис. 1.

Ціни за угодами, що формуються у періоди вільної торгівлі (на англійських біржах це торгівля між біржовими сесіями), звичайно окремо не публікують, а включають у розмах коливань біржових котирувань за день. При значних коливаннях цін, що перевищують установлені біржовими правилами межі, торгівля на біржах припиняється до наступного робочого дня, а на багатьох англійських — на кілька хвилин, після чого укладання угод відновляється зі спеціальної біржової сесії, ціни якої публікують.

Офіційним котируванням, або розрахунковою ціною, для кожної позиції на даний день є, як правило, ціна при закритті біржі.

Ціни на реальний товар, що публікуються, (спот і форвард) носять приватний характер і на практиці являють собою суб’єктивну оцінку біржовим комітетом або великою фірмою якоїсь середньої ціни, яка наведена до ціни основного сорту товару з найпоширенішими для нього умовами поставки, наприклад з митних складів основних північноєвропейських портів — для Лондона. Поряд з тим, ціни на реальний товар, що публікуються, суб’єктивні, для них характерна й обмеженість, тому що фірма або комітет не в змозі визначити реальну ціну виходячи з обмеженого числа угод.

Операції, що здійснюються на товарній біржі

Рис. 1. Операції, що здійснюються на товарній біржі

Певний вплив на ціни формують спекулятивні фактори. Так, якщо реальний товарообіг у кілька разів менше обсягу біржових угод, то в окремі періоди, особливо протягом місяця поставки, крупні біржові спекулянти, активно виступаючії на ринку реального товару, можуть значно підсилювати коливання ціни. Причому, внаслідок того, що ємність ф’ючерсного ринку більше, у такі моменти вплив спекулятивних факторів на ціни спот і форвард може виявитися навіть сильніше, чим на біржові котирування.

Між ціною на реальний товар з найближчим терміном поставки й відповідним ф’ючерсним котируванням завжди існує різниця. Як правило, ціна реального товару вище біржового котирування, тому що за ф’ючерсними контрактами дозволена поставка не тільки основного, базисного сорту, але и інших, більш дешевих сортів, які й становлять основну масу тендерів. У зв’язку із цим ф’ючерсна ціна визначається не базисним сортом, а найдешевшим з тих, що допускаються до поставки за біржовим контрактом.