Основи організації бізнесу

10.2. Використання силового тиску в бізнесі

Перейдемо тепер до іншої сторони «ненормативної» ділової поведінки — застосування силових заходів, погрози вимагання.

Опитування суспільної думки п’яти останніх років показують, що злочинність посідає друге місце, уступаючи лише росту цін. Для бізнесу організоване насильство також стало вкрай болючою проблемою.

Понад чверть (26,2 %) керівників малих підприємств заявляють, що вимагання й погрози практикуються часто, більше половини (57,1 %) вважають їхнім нерідким явищем, і тільки 16,7% заперечують сам факт застосування силових заходів у малому бізнесі.

У період Перебудови велося чимало розмов про рекет у відношенні нових господарських структур. Сьогодні положення не змінилося, але відбулося зміщення акцентів: мова йде вже не про рекет, а про організовану охорону. І малі, і великі підприємства змушені шукати професійний захист, який надають, по-перше, представники офіційних правоохоронних органів (на комерційній основі), по-друге, офіційно зареєстровані приватні охоронні агентства, організовані найчастіше колишніми працівниками правоохоронних органів, і, нарешті, кримінальні угруповання, що забезпечують так званий дах. У результаті бізнесмени систематично оплачують послуги «своїх» охоронців і не платять «чужим».

Арсенал силових методів досить-таки широкий, і вони вбудовані як важлива частина в механізм контролю ділових зобов’язань. Професійні силові групи беруть найактивнішу участь у з’ясуванні відносин з несумлінними й необов’язковими партнерами й клієнтами, вибиванні боргів. Ціна послуг висока. За деякими відомостями, участь у конфлікті «братух» обходиться в половину суми, що повертається, а офіційно зареєстровані агентства вимагають від 15 до 40%.

Організоване насильство замінило собою тиск на партнерів через партійні органи в радянський час, стало своєрідною компенсацією за втрату адміністративного й правового захисту. Відсутність діючого законодавчого і судового регулювання привело до того, що силові методи вросли в тканину господарських відносин. Коли закон мовчить, а мораль сліпа, тих, що зарвалися, приводять до тями грубими і примітивними методами.

Загальновідомо, що частіше інших об’єктом вимагань стають фінансові й торгівельні структури, що мають справу з наявним грошовим оборотом. Опитування підтвердило, що фінансисти найбільше стурбовані даною проблемою, однак не виявило значного розриву в оцінках зайнятих у торгівлі й сфері послуг від думки основної маси підприємців.

Респонденти з високим освітнім рівнем частіше скаржаться на вимагання, але, ймовірно, не тому, що частіше з ним зустрічаються, а тому що болючіше реагують на насильство.

Державні діячі, що служать і, громадські організації більш песимістичні в оцінках, ніж підприємці.

На запитання про те, чи можна успішно господарювати без застосування погроз і силових заходів, більше половини опитаних відповіли ствердно, понад третину погодилися з деяким застереженням (можна, але із труднощами), і тільки 10 % категорично заперечували подібну можливість.

Керівники малих підприємств дотримуються більш оптимістичного погляду на можливість відмови від насильства, чому великі підприємці, державні суспільні діячі, що служать і, особливо ті представники малого бізнесу, які прогнозують підйом у цьому секторі економіки і не побоюються масових банкрутств.