Основи організації бізнесу

10.3. Організація взаємовідносин із владою при веденні бізнесу

Якщо зі сфери «горизонтальних» господарських відносин перейти до «вертикальних», то неминуче постане питання про корупцію й вимагання чиновників.

Бюрократія завжди займала п’яте-шосте місце в рейтингу найбільш гострих проблем малого бізнесу. У руках чиновників чимало важелів, що дозволяють впливати на підприємців. Ще не почавши діяти, бізнесмен потерпає від чималих труднощів через ускладнений порядок реєстрації підприємств, необхідності платити за кожен «папірець», труднощі в оформленні й т.п. На цьому його труднощі не закінчуються. Влада маніпулює ставками орендної плати й інших зборів. З’являються численні контролери, які влаштовують перевірки за найрізноманітнішими приводами. Словом, представники влади не раз доводили, що здатні зруйнувати будь-яке починання, причому в рекордно короткий термін.

Бюрократизм — діючий інструмент прямого вимагання оплати легальних, напівлегальних і нелегальних зборів. До перших відносяться податки й обов’язкові платежі. Напівлегальними можна вважати «добровільно-обов’язкові» відрахування на муніципальні потреби (благоустрій міста, ремонт будинків, інші потреби комунального господарства). Відрахування ці не передбачені законами, однак влада розраховує достатні можливості, щоб примусити бізнесмена до «доброчинності». Незаконні по суті дії чиновників переходять в законну, офіційну форму. Нарешті, підприємець змушений давати хабара.

На думку експертів, хабарництво — найпоширеніше із злочинних діянь у господарській сфері. Перебудова й ринкові реформи послабили адміністративний контроль, і масштаби корупції явно розширились. Розкриті й оприлюднені факти зловживання владою одиничні, однак непрямі відомості дозволяють припустити, що хабарі досягають небачених у радянський час розмірів.

Втім, не варто покладати провину тільки на чиновників і обділяти підприємців. В угоді беруть участь дві сторони. Бізнесмени нерідко використовують і досить цинічно, користолюбство можновладців, щоб одержати доступ до дешевих ресурсів, добитися пільг, звільнити себе від частини легальних платежів і «доброчинності».

Опитування показало, що більшості (9/10) керівників малих підприємств доводилося зустрічатися з вимаганням чиновників, у тому числі 40,7 % вказали, що воно носить систематичний характер. Лише 9,4 % підприємців не зустрічалися з хабарництвом. Ці оцінки близькі до даних опитування, але все-таки частота проявів вимагання трохи зросла (з 80 % до 90 %).

Керівникам середнього й великого бізнесу, очевидно, ще частіше доводиться мати справу з нечистими на руку чиновниками: більше половини (56%) вважають хабарництво повсякденним явищем.

Викривачами корупції виступають суспільні діячі, які всі як один переконані, що малий бізнес страждає від незаконних зборів. Щодо самих державних службовців, то вони вважають не акцентувати проблему. Звичайно, мало хто (лише кожний шостий) бере на себе сміливість стверджувати, що адміністративний механізм зовсім не торкнувся корупції, але більшість не бажає визнавати вимагання повсякденним фактом.

Найбільше від хабарництва страждають фінансисти, а також зайняті в сфері науки, консалтингу, торгівлі й транспорту, у меншій мірі — будівельні фірми.

Спостерігається цікавий зв’язок між тиском криміналу й чиновницьким гнітом, начебто це дві сторони однієї медалі, не даремно ж у побут увійшов вираз «бюрократичний і кримінальний рекет». Якщо вірити даним опитування, то виходить, що одна група підприємців живе в зоні насильства, а інша перебуває в згоді з усім світом.

Підприємці не мають райдужних надій у відношенні того, що можна з успіхом вести справи, не даючи хабарів. Подібних ідеалістів набралося всього 16,6%. Близько 42% вважають, що добитися цього можна із труднощами, і майже стільки ж (41,3%) не будують ніяких ілюзій. Таким чином, якщо ситуація з необов’язковістю ділових партнерів представляється бізнесменам хоч і несприятливою, але поправною, то в перемогу над корупцією ніхто не вірить, окрім самих чиновників.