Етика та етикет у зовнішньоекономічній діяльності

2.1. Ділова професійна етика. Основні складові

В процесі здійснення бізнес-діяльності люди, що займаються цією справою, вступають між собою в ділові та особисті взаємовідносини. Результативність, або ефективність, цих взаємовідносин в значній мірі обумовлюється стилем поведінки партнерів в процесі їх формування та здійснення. В кінці кінців серед цієї професійної групи людей (бізнес-партнерів) виробляються деякі правила, норми поведінки, яких в той чи іншій мірі, дотримуються усі учасники бізнес-діяльності. Тим самим створюється певний моральний клімат, в якому ця діяльність відбувається. І визначається цей моральний клімат як етика бізнес-діяльності.

Поняття «етика», що грецькою мовою означає «звичай», являє собою філософське вчення щодо моральної поведінки окремої людини або групи людей, об’єднаних в певні соціальні групи, в процесі їхньої професійної діяльності або особистого спілкування.

Кожна така група, залежно від специфіки своєї професійної діяльності або етичних особливостей формує деякі моральні норми встановлює певну сукупність загальних правил поведінки як у власному середовищі (між собою), так і при спілкуванні з усіма «іншими», тобто тими, хто не належить до цього специфічного середовища.

Франческо Петрарка формулював поняття етики як «мистецтво жити». Це широке поняття ми, в даному випадку, розглядаємо як мистецтво життя на роботі, в процесі бізнес-діяльності.

Можна сказати, що етика — це принципи, які відрізняють моральну (етичну) поведінку від аморальної, або неправильної (неетичної).

Діяльність людини на роботі рекламується цілим рядом правил, які з’явилися разом із виникненням різних професій. Згадування про систему професійного поділу праці мали місце ще З тисячі років тому і буди знайдені в Стародавньому Єгипті.

Виникнення професій (сфер занять певною діяльністю) обумовлено дією об’єктивного закону поділу праці. По мірі виникнення тих чи інших професій, або сфер діяльності, формувалися і особливості ділових взаємовідносин як всередині певної спільності людей, які займалися аналогічною діяльністю, так і між суб’єктами цієї спільності та іншими людьми, які до цієї спільності не відносилися.

Поступово в суспільстві сформувалися деякі спеціальні кодекси ділової поведінки (професійні статути) цехів, гільдій. Існували певні правила поведінки служителів церкви, суддів тощо.

З часом число професій та сфер діяльності збільшувалося, і в межах кожної з них формувалася своя специфічна ділова етика, притаманна саме цій спільності людей. В якості прикладів можна назвати дипломатичну етику, юридичну етику, етику військовослужбовців, партійну етику тощо.

Треба сказати, що правила етичної професійної поведінки можуть бути писаними, або не писаними, які засвоюються в процесі певних специфічних занять.

В якості писаних етичних норм поведінки можна було б навести «Клятву Гіппократа» лікарів, сукупність військових уставів для військових, дипломатичний протокол для дипломатів тощо

В якості прикладу неписаного кодексу поведінки можна навести, так звані, «поняття» кримінального світу.

Треба знати і деякі специфічні відомості щодо етики окремих етнічних та релігійних груп населення, яка, можливо, сповідується і не всіма їх представниками, але безумовно має місце, бо описується в літературі. Так, наприклад, існує така етична особливість серед деякої спільності людей, коли обіцянка, слово, яке вважається священним серед представників даної спільності, нічого не варто щодо людей, які в цю спільність не входять (людей іншої віри).

Це так, між іншим, до відома бізнес-менеджерів, хоча, ще раз підкреслюю, можливо в цивілізованій бізнес-діяльності, в т. ч. на міжнародному рівні, таких порушень загальновизнаних етичних норм і не варто очікувати, але, що є, то є.

У зв’язку з тим, що однією із важливих професійних сфер діяльності є бізнес-діяльність або підприємницька діяльність, відповідно, існує і специфічна етика бізнес-діяльності як на внутрішньому (всередині країни), та і на зовнішньому (світовому) ринках.

Етика міжнародних економічних зв’язків поширюється на такі основні їхні складові:

— міжнародна економічна інтеграція, коли міжнародні менеджери займаються проблемами вироблення та реалізації державної політики у галузі міждержавних економічних відносин;

— міжнародне економічне співробітництво та взаємодія, коли міжнародні менеджери формують і реалізують довгострокові та короткострокові економічні договори та угоди щодо здійснення спільних проектів в галузі торговельних, виробничих, науково-технічних відносин. Основою цієї діяльності є налагодження стійких ефективних взаємозв’язків з іноземними партнерами;

— міжнародні економічні контакти, коли міжнародні менеджери здійснюють епізодичні зустрічі з іноземними партнерами переважно з метою встановлення разових угод або проведення особистих переговорів для з’ясування перспектив спільної бізнес-діяльності.

У зв’язку з тим, що будь-яка професійна діяльність регламентується певними законодавчими нормами, а реалізується людьми, які живуть і діють в оточенні інших людей, можна зробити висновок, що етика будь-якої професійної діяльності складається:

1) із системи моральних норм, обумовлених чинним законодавством (для міжнародних менеджерів — і вітчизняним, і міжнародним), вимог якого необхідно дотримуватися з тим, щоб в процесі професійної діяльності суб’єкти не переступали норм правової моралі.

Вважаємо, що таку етику треба визначити як «правову» етику певної професії;

2) із системи норм поведінки всередині певної професійної спільності людей, які обумовлюються специфічними умовами їх професійної діяльності. Це те, що вже згадувалося: клятва Гіппократа, військовий устав, дипломатичний протокол тощо.

Вважаємо, що таку етику треба визначити як «корпоративну» етику певної професії;

3) із системи норм загальнолюдської моралі, тобто із системи норм звичайної людської моральної поведінки, які повинні бути притаманні будь-якій вихованій людині, незалежно від її становища в суспільстві та професійної приналежності.

Вважаємо, що таку етику можна визначити як «загальну».

Природно, що усі ці етичні складові при здійсненні будь-якої діяльності повинні функціонувати в єдиному комплексі, спільно і злагоджено. Саме це і буде в сукупності визначати ділову професійну етику.