Враховуючи величезний інноваційний потенціал японського господарського комплексу, для будь-якої країни, зокрема і України, важливо розширювати співробітництво вітчизняних підприємств з японськими, встановлювати ефективні економічні зв’язки.

Для того, щоб почати ділові відносини з японською компанією, не варто направляти їй письмову пропозицію — вона може залишитися без відповіді. Японці ставляться до переговорів як до відповідального кроку і не погоджуються на них до того часу, поки не матимуть достатньої інформації про потенціального партнера. Тому доцільніше звернутися до посередника — підприємця, добре знайомому обом сторонам. Посередник повинен у загальних рисах ознайомити потенціального японського партнера з вашими пропозиціями і дати характеристику вашій фірмі і вам особисто. Допомога посередника оплачується (грошима або аналогічною послугою). Людина, яка офіційно рекомендує вас японському бізнесмену, повинна займати не менш високе становище, ніж особа, з якою ви хочете познайомитися.

Після отримання згоди на контакт доцільно направити потенціальному партнеру інформаційні матеріали, які характеризують вашу фірму: офіційні річні звіти, брошури, інші матеріали, з яких можна почеркнути інформацію про діяльність вашої фірми. Японська сторона хоче бути упевнена, що має справу з надійним і солідним партнером. Всі матеріали повинні бути офіційно перекладені японською мовою. Матеріалами такого роду прийнято обмінюватися і при першій зустрічі. Японцям необхідна інформація щодо асортименту продукції, яка випускається або продається, історії фірми. Вони хочуть знати прізвища і посади провідних співробітників і біографію глави фірми.

З великою увагою японці відносяться до усього, що стосується їхнього соціального стану. У Японії прийнято вважати, що люди можуть спілкуватися лише в тому випадку, якщо вони займають приблизно однакове становище у суспільстві чи в світі бізнесу. Тому японські підприємці намагаються не спілкуватися з тими, хто стоїть нижче в табелі рангів, тому що в противному випадку вони можуть утратити повагу своїх партнерів по бізнесу.

Перед діловою зустріччю з японськими підприємцями варто з’ясувати рівень представництва японської сторони і зі своєї сторони забезпечити рівноцінний. Це потрібно зробити з тієї причини, що, звичайно, японці з’ясовують, яку посаду ви займаєте у вашій фірмі і чи гідна ваша фірма вести переговори.

Якщо ви займаєте занадто високу посаду, а в переговорах повинні брати участь більш низькі чини, то японці можуть вирішити, що справи вашої фірми йдуть далеко не блискуче.

Японці дуже пунктуальні і завжди намагаються слідувати розпорядженням ділового етикету. Не слід спізнюватися на ділові зустрічі — це буде сприйнято японською стороною як неповага. У випадку, якщо ви з якої-небудь причини не можете прибути на місце зустрічі в зазначений час, варто обов’язково попередити про це японських партнерів.

Знайомство з японським бізнесменом неможливе без обміну візитними картками. Вручаючи і одержуючи візитну картку, потрібно тримати її двома руками, бажано на знак пошани до партнера уважно прочитати одержану від нього візитку.

При спілкуванні з японськими партнерами ніколи не використовуйте рукостискання. Японці уникають прямого погляду в очі, який неминучий при рукостисканні. А за традицією (у Японії традиції взагалі дуже сильні) найважливішим елементом чемної поведінки є уклони. Як вітання застосовуються три види уклонів — найнижчий, середній уклін під кутом приблизно ЗО градусів і легкий (приблизно 15 градусів).

На ділову зустріч в Японії прийнято приходити точно в строк, хвилина в хвилину. З такою педантичністю японці відносяться не тільки до своєї обіцянки дійти такого-то часу, але і до всіх своїх зобов’язань. Почуття обов’язку, акуратність — традиційні риси японської вдачі.

Японці вважають за краще починати переговори з обговорення тем, які не мають відношення до предмета зустрічі. І чим важливіші питання, що стоять на порядку денному, тим більше часу і уваги члени японської делегації приділяють розгляду незначних деталей на початковому етапі переговорів. Робиться це для того, щоб встановити «відносини співпраці», налагодити контакт між членами делегацій, підготувати ґрунт для вирішення складніших питань. Отже, для важливих переговорів з японськими підприємцями потрібно запастися терпінням. До речі, терпіння вважається в Японії однією з головних чеснот.

У спілкуванні європейців з японцями найбільша кількість труднощів і непорозумінь породжує неправильне тлумачення японського слова «гань». Це слово звичайно переводиться як «так». Слухаючи співбесідника, японець може мало не на кожну фразу відгукуватися словом «гань», супроводжуючи його кивком, але це абсолютно не означає, що він згоден з співбесідником. Вживання слова «гань» звичайно означає тільки «Я уважно вас слухаю, продовжуйте».

Традиційна японська мораль не дозволяє відповісти «ні». Замість слова «ні» японські підприємці дають ухильну відповідь, найпоширеніша з яких є вираз — «це важко».

Ці специфічні особливості ділового спілкування пояснюються впливом в Японії вимог традиційної моралі, яка наказує уникати прямої конфронтації. Борг честі японця спонукає його уникати ситуацій, в яких він сам або хтось інший може «втратити обличчя», тобто виявитися приниженим або ображеним. Японському характеру неприємно відкрите суперництво. По цій причині процес прийняття рішень в японських компаніях надзвичайно тривалий.

Обговорення складної проблеми може призвести зіткнення протилежних поглядів. Оскільки японці цього не люблять, то прагнуть затягувати ухвалення рішення, поки взагалі не відпаде в ньому необхідність.

Для ухвалення рішення, вважають японці, необхідно погоджувати думку всіх зацікавлених осіб. На обговорення керівництва компанії будь-яка проблема може бути винесена тільки після копіткого опрацьовування нижчестоящою групою співробітників, якій вдалося дійти загальної думки. На всіх рівнях обговорення триває дуже довго, оскільки категоричних думок, слів «так» чи «ні», «за» або «проти» учасники дискусії ретельно уникають.

Японець незалежно від займаного поста остерігається протиставляти себе іншим, опинитися в ізоляції, довести справу до відкритого зіткнення протилежних поглядів. Тому дискусія звичайно тягнеться довго, поки кожен її учасник, крок за кроком, не висловить свою позицію, по ходу видозмінюючи її з урахуванням висловів інших.

Європейців, які мають справу з японськими компаніями, часто дратує повільний темп переговорів. Але форсувати процес обговорення не рекомендується. Будьте якомога більш стримані і незворушні. Відкритий прояв роздратування може шокувати японського партнера. Виказувати свою думку прийнято з обмовками, в яких міститься сумнів в правоті сказаного і готовність згодитися із запереченнями співбесідника. Відповідно до норм японської ділової етики, вища чеснота підприємця — готовність до компромісу.

Японці надають дуже великого значення неформальному спілкуванню делегацій.

Багато японських бізнесменів люблять вирішувати складні питання за випивкою.

Якщо ви одержали запрошення в традиційний японський ресторан, приготуйтеся до того, що доведеться роззуватися.

Якщо ви не можете примусити себе з’їсти блюдо, запропоноване вам, то з’їжте хоча б маленький шматочок, а інше змішайте на тарілці.

Відмовлятися не можна ні від їжі, ні від пиття. Поважною причиною для відмови від запропонованого напою можуть бути тільки медичні протипоказання. Необхідно принаймні, пригубити.

Якщо ви одержали запрошення в «караоке-бар», приготуйтеся до того, що вас попросять виступити з яким-небудь танцювальним або вокальним номером. Рекомендується заспівати або станцювати що-небудь народне.

Постарайтеся вивчити хоча б декілька японських фраз. Японці високо цінують спроби європейських партнерів оволодіти японською мовою. Але свої пізнання застосовуйте тільки в неформальному спілкуванні. Вести серйозні переговори з японськими бізнесменами рекомендується тільки за допомогою висококваліфікованого перекладача. З особливою ретельністю дотримуйте правила спілкування через перекладача, не використовуйте хитромудрі вирази, каламбури. Інакше, швидше за все, виникнуть непорозуміння.

Не рекомендується розмовляти з японськими бізнесменами про релігію і філософію.

Подарунки не прийнято розпаковувати і розглядати у присутності дарувальника.

Квіти японцям краще не дарувати, якщо ви заздалегідь не вивчили національну квіткову символіку.

Відповідно, в кожній країні національні особливості відображаються в етиці та етикеті при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності.