Теорія держави та права

1. Предмет і методологія теорії держави і права

Кожна наука має свій предмет дослідження, під яким розуміється об’єктивна дійсність, яка вивчається даною наукою.

Теорія держави та права - це наука про основні та загальні закономірності виникнення, розвитку та функціонування держави та права.

Це така система загальнотеоретичних знань про державно-правову дійсність, що відображається у свідомості людини і як юридична наука вивчає державно-правові явища, їх соціально-політичні цілі, механізм державно-правового регулювання суспільних відносин у тенденціях його виникнення, розвитку і призначення. Як і всі інші юридичні науки, теорія держави та права відноситься до суспільних наук і характеризується такими ознаками:

а) є загальнотеоретичною юридичною наукою;

б) являє собою систему теоретичних вчень, поглядів, теорій, концепцій, а також взаємозв’язаних положень, різних доктрин та інших знань про державу і право;

в) досліджує державу і право як загально-соціальні явища;

г) має свій предмет, метод, джерела, систему дослідження;

д) теоретичні знання її повинні проходити через свідомість людини.

Предметом дослідження теорії держави та права є система загальних та специфічних закономірностей виникнення, розвитку та функціонування державно-правових явищ, аналіз їх сутності і соціального призначення в державно-правовій надбудові суспільства.

Особливості предмета теорії держави та права як науки полягають в наступному:

1. ТДП вивчає державну та правову надбудову в цілому. Вона узагальнює досвід державного та правового будівництва в суспільстві на всіх етапах його розвитку;

2. Зміст предмету ТДП складають не просто будь які, а основні загальні закономірності держави та права, в яких проявляється їх сутність і соціальне призначення для всього суспільного життя;

3. Предмет ТДП складають держава та право в їх єдності.

Чому і держава і право вивчаються в рамках однієї науки? Тому що вони є органічно взаємопов’язаними між собою частинами базису суспільства і не можуть існувати ізольовано.

Як юридична наука теорія досліджує:

1. а) предмет; б) метод; в) функції; г) систему; д) становлення і розвиток та значення загальної теорії держави і права для підготовки юристів в Україні;

2. а) виникнення і розвиток держави, її взаємовідносини з суспільством, природою, економікою, політикою, правом та людиною; б) поняття держави та багатогранність її розуміння; в) форму, механізм, функції держави; г) поняття, ознаки та напрямки побудови в Україні правової держави та громадянського суспільства;

3. а) різні підходи до праворозуміння; б) поняття, ознаки, принципи, форму, функції права як волевиявлення держави та громадянського суспільства; в) систему права і систему законодавства, форми і види його систематизації; г) норми права і їх співвідношення з іншими соціальними нормами; д) правореалізацію і правовідносини; ж) правову поведінку і юридичну відповідальність; з) законність, правопорядок, суспільний порядок та дисципліну; к) правосвідомість: правову культуру та правове виховання; л) правове регулювання та його механізм; м) правові системи та їх види;

4. а) охоронну систему і правоохоронну діяльність; б) тлумачення права; в) процесуальне право; г) правовий статус особи та роль правоохоронних органів в забезпеченні реалізації прав людини і громадянина.

Поняття методології і методів теорії держави і права

Методологія (від грец. “methodos” - шлях до будь чого, “logos” - слово, поняття, вчення) - це теоретичне обґрунтування методів пізнання оточуючої нас дійсності, які використовуються в науці. Як будь-яка наука теорія держави і права має систему методів за допомогою яких досліджується і вивчається її предмет. Система цих методів складає методологію науки і навчальної дисципліни.

Методологія теорії держави та права - це застосування сукупності відповідних теоретичних принципів, логічних прийомів і спеціальних способів дослідження саме основних закономірностей виникнення і розвитку державно-правових явищ. Методи теорії держави та права - це сукупність прийомів, способів і операцій дослідження та практичного засвоєння дійсності за допомогою яких пізнаються державно-правові явища в процесі їх виникнення, розвитку і функціонування.

Класифікація методів теорії держави і права

Тут потрібно розуміти, що державно-правові явища вивчаються з різних філософських, світоглядних позицій: а) метафізики; б) діалектики (матеріалістичної і ідеалістичної). Кожному з цих методів притаманні не тільки свої закони, але й принципи та категорії.

Методи науки теорії має рацію і держави розділяються на:

  • загальні

Загальним методом теорії держави та права, як і всіх суспільних наук, є метод філософської діалектики (матеріалістичної і ідеалістичної).

Він виражається в підході до вивчення держави і права, заснованому на загальних закономірних зв’язках розвитку буття і свідомості. Наприклад, метод філософської діалектики припускає розгляд права як явища, яке:

1) визначається природою людини і умовами життя суспільства; 2) пов’язане з іншими соціальними явищами, пронизує сферу суспільних відносин - економічних, політичних, духовних і ін.; 3) знаходиться в постійному розвитку, якісному оновленні (рабовласницьке, феодальне, буржуазне, неокапіталістичне право).

Загальний метод філософської діалектики розкривається через:

1. Логічний метод сходження від простого до складного, від абстрактного до конкретного. Це метод діалектичної логіки - логіки теоретичного відтворення генезису предмету. Згідно цьому методу пізнання здійснюється в два етапи. На першому етапі пізнання об’єкту сприймається як якесь нероздільне ціле. На другому, за допомогою аналізу, об’єкт пізнається по конкретних частинах. Абстрактне розуміється як однобічність знання, а конкретне - як його повнота, змістовність. Таким чином, відбувається рух від менш змістовного знання до змістовнішого. Наприклад, теорія держави та права починається з аналізу процесу розпаду первіснообщинного ладу і становлення державно-правових явищ. Потім вивчаються все більш складні відносини, що лежать в основі держави та права, причому, простіше явище розглядається раніше тому, що його легше зрозуміти, і воно історично передує складнішому явищу;

2. Метод (принцип) єдності логічного і історичного. Суть історичного методу полягає в тому, що процес розвитку державно-правових явищ відтворюється у всій багатогранності, у всій повноті - зі всіма випадковостями, які перекручують об’єктивну логіку розвитку; з усім позитивним, що накопичене історичним досвідом. При логічному дослідженні держави та права важливо не звертати уваги на випадковості, окремі факти, особливості, тобто теоретично відтворити об’єкт в сутнісних, закономірних зв’язках, представити необхідне - загальне і особливе - в процесі розвитку того або іншого явища. Метод єдності історичного і логічного в теорії держави та права служить методологічною основою дослідження як закономірностей виникнення і розвитку держави та права, так і закономірностей держави і права, що існують;

3. Системно-структурний метод, який припускає, що всі державно-правові явища розглядаються як елементи систем. Право, держава, їх структурні елементи є відкритими системами, які складаються з систем нижчого порядку і входять в ширші системи. Так, первинний елемент права - його норма - є частиною цілісної системи права, система права - частиною правової системи держави. Норму права можна пізнати тільки в тісному логічному зв’язку з іншими нормами. Систему права - у зв’язку з елементами правової системи: законодавством, правосвідомістю, правовою культурою і ін. Найчастіше системно-структурний метод дозволяє усвідомити взаємодію держави та права, як комплексний процес, зі всіма його проявами, прослідкувати зв’язки між причиною і наслідком в державно-правових явищах.

  • приватні(конкретні)

Основні приватні (конкретні) методи теорії держави і права:

1) Формально догматичний (юридико-технічний) метод припускає вивчення права як такого, в чистому вигляді, поза зв’язком з економікою, політикою, мораллю і іншими соціальними явищами. Його призначення полягає в аналізі чинного законодавства і практики його застосування державними органами, у виявленні зовнішніх, очевидних аспектів правових явищ без проникнення у внутрішні сутнісні сторони і зв’язки. Він здійснюється за допомогою формально логічних прийомів: аналізу і синтезу, індукції і дедукції, абстракції і інших прийомів, які сприяють встановленню зовнішніх ознак правових явищ, їх відмінності один від одного, виробленню понять і їх визначень в коротких формулах. Прикладами можуть бути поняття - суб’єкт права, нормативний акт, гіпотеза, санкція, дієздатність, правоздатність і ін.;

2) Соціологічний метод полягає в дослідженні права не на рівні абстрактних категорій, а на базі конкретних соціальних фактів. Соціологічний метод включає такі способи, як аналіз статистичних даних і різного роду документів, соціально-правовий експеримент, опити населення і т.п. Наприклад, способи аналізу письмових документів (звітів, службових записок і ін.) забезпечують достовірність знань про події, факти, необхідні для дослідника;

3) Статистичний метод використовується для встановлення статистичних даних про предмет вивчення, наприклад, даних про кількість правопорушень, про відсоток економічних злочинів і т.і.;

4) Конкретно-історичний метод допомагає вивчити специфіку державно-правового явища конкретного історичного періоду, прослідкувати динаміку його розвитку, наприклад, особливості соціального регулювання в період первіснообщинного ладу, ранньої державності, сучасної правової держави і ін.;

5) Порівняльно-правовий метод припускає зіставлення юридичних понять, явищ і процесів і виявлення між ними схожості і відмінностей. Порівняння дозволяє класифікувати державно-правові явища, з’ясувати їх історичну послідовність, генетичні зв’язки між ними. Використання порівняльного методу в правовій сфері привело до формування відносно самостійної науки - порівняльного правознавства (порівняння сучасних правових систем світу), а в державній сфері - порівняльного державознавства.

  • спеціальні

Спеціальні методи - методи, засновані на досягненнях суспільних і технічних наук: математичний; кібернетичний; психологічний і ін. З метою різностороннього пізнання держави і права доцільно використання вказаних методів в сукупності.