Теорія держави та права

2. Функції теорії держави і права

Функції теорії держави і права-це основні напрямки науково-пізнавального і навчального призначення, що характеризують сутність, зміст, завдання, мету та соціальне призначення теорії держави та права (ТДП) в системі юридичних наук.

Функції теорії держави і права характеризуються наступними ознаками:

а) це напрямки науково-пізнавального і навчального призначення;

6) в них проявляється сутність і зміст ТДП;

в) визначають соціальне призначення ТДП в системі юридичних наук;

г) характеризують завдання і мету ТДП як юридичної науки.

Виділяють наступні функції теорії держави і права:

1) онтологічна; 2) евристична; 3) прогностична; 4) методологічна; 5) ідеологічна; 6) політична; 7) науково-прикладна; 8) інтерпретаційна; 9) системо-утворююча; 10) практично-організаторська; 11) інформаційна; 12) комунікативна та ін.

Дамо характеристику окремих видів функцій теорії держави та права.

1. Онтологічна (онтологія - поняття сутнісного) - виражається в пізнанні і поясненні явищ і процесів державного і правового життя суспільства Теорія держави і права не тільки вивчає в узагальненій формі державно-правову систему, але й пояснює об’єктивні процеси їх розвитку, з’ясовує які закономірності лежать в основі цих процесів, визначає їх зміст і суть - через пізнання державно-правових явищ, їх окремих інститутів, установ такими, як вони є;

2. Евристична (евристика - мистецтво знаходження істини) - виражається як в глибинному пізнанні основних закономірностей державно-правового життя, так і в з’ясуванні їх тенденцій, відкритті нових закономірностей, збагаченні новими знаннями про розвиток держави і права;

3. Прогностична - виражається в передбаченні подальшого розвитку держави та права на основі адекватного відображення їх об’єктивних закономірностей. Наприклад, визначення шляхів подальшого вдосконалення законодавства і практики його застосування. Істинність гіпотез, що висуваються теорією держави і права, перевіряється практикою;

4. Методологічна - виражається у формуванні понятійного апарату системи юридичних наук, створенні універсальної юридичної мови, що реально забезпечує одноманітність в класифікації і оцінці явищ фахівцями різних галузей права;

5. Ідеологічна - полягає у виробленні фундаментальних ідей про шляхи прогресивного розвитку держави та права, громадян, що впливають на правову свідомість, і суспільства (наприклад, ідея про демократичну соціальну правову державу);

6. Політична - виражається у впливі на формування політичного КУРСУ держави, політичної системи суспільства і в забезпеченні їх науковості;

7. Науково-прикладна - полягає у виробленні рекомендацій для практичного вирішення завдань державно-правового будівництва - підготовці законопроектів і проектів інших нормативно-правових актів, а також рішень, які виносяться правозастосовчими органами;

8. Інтерпретаційна - полягає у пізнанні державно-правової дійсності;

9. Системоутворююча - підкреслює важливість ролі і значення теорії Держави і права в системі юридичних наук, побудову теорії держави і права як певної системи знань;

10. Практично-організаторська - орієнтує правоохоронні органи та інших суб’єктів юридичної діяльності про сучасні теоретичні знання в сфері правознавства і має безпосередній вихід на практику;

11. Інформаційна - інформує суб’єктів інформаційних відносин про явища державно-правової дійсності в певній країні і у світі;

12. Комунікативна - вирішує питання передачі нових знань із сфери загально-теоретичних наук юридичним і навпаки та ін.