Теорія держави і права представляє собою компонент складної системи знань про суспільство. Ця система включає в себе природні, точні (технічні) і суспільні науки, які тісно між собою пов’язані між собою.

Природні науки досліджують закономірності виникнення і розвиток природи; точні (технічні) - закономірності розвитку науково-технічного прогресу; а суспільні - закономірності виникнення, розвиток і функціонування людського суспільства.

Право і держава є об’єктом вивчення різних суспільних наук:

економіки, історії, філософії, соціології, психології, політології, державознавства і правознавства та ін.

Теорія держави і права займає центральне місце в системі юридичних наук і виконує комунікативну функцію в процесі взаємодії юридичних і інших суспільних наук. Існують різні підходи до класифікації системи юридичних наук. ВАК України затвердив таку систему:

• теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень;

• конституційне право;

• цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право;

• господарське право; арбітражний процес;

• трудове право; право соціального забезпечення;

• земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне право;

• теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право;

• кримінальне право та кримінологія, кримінально-виконавче право;

• кримінальний процес та криміналістика, судова експертиза;

• судоустрій, прокуратура та адвокатура;

• міжнародне право;

• філософія права.

З цього переліку видно, що до нього включені не всі існуючі сьогодні юридичні науки. Традиційно система юридичних наук включає в себе:

1. Загальнотеоретичні і історичні юридичні науки. Сюди входить теорія держави і права; історія держави і права; історія вчень про державу і право;

2. Галузеві юридичні науки: конституційне право, цивільне право і процес; адміністративне право і процес; кримінальне право і процес, фінансове право та інші галузеві юридичні науки, як традиційні так і комплексні;

3. Юридичні науки, що вивчають структуру, порядок утворення, організацію і функціонування деяких державних органів і органів місцевого самоврядування, (наприклад органів правосуддя; органів прокурорського нагляду; правоохоронних органів; органів державного будівництва і місцевого самоврядування та ін.);

4. Юридичні науки, що вивчають державне право зарубіжних країн та міжнародне право-державне право зарубіжних країн, міжнародне право:

5. Спеціальні (прикладні) юридичні науки, наприклад, судова психіатрія, судова медицина, судова бухгалтерія, кримінологія, криміналістика та ін.

Місце теорії держави й права в системі юридичних наук.

Спільність теорії держави та права та історико-правових наук полягає в тому, що вони розглядають державу та право в цілому, і як би не мають кордонів у часі в процесі пізнавальної діяльності.

Розходження виражається в тому, що історико-правові науки вивчають процес розвитку державно-правових форм у чіткому хронологічному порядку (тобто застосовують переважно історичний метод), теорія ж дає узагальнення цих процесів, досліджує сутність держави та права, закономірності їхнього функціонування і т.і. (тобто застосовує переважно логічний метод).

Стосовно галузевих юридичних наук теорія держави та права виступає як узагальнююча наука, тому що:

По-перше, вона вивчає найбільш загальні закономірності розвитку і Функціонування держави та права. Предмет же будь-якої галузевої науки зв’язаний лише з певною сферою суспільних відносин, з рамками відповідної галузі права;

По-друге, теорія держави та права досліджує загальні для всіх галузевих наук поняття (норми права, правовідносини, юридична відповідальність і т.і.);

По-третє, вона відіграє методологічну роль у юриспруденції.

Разом з тим теорія держави та права формує свої висновки в тісному зв’язку з галузевими науками, виходить із фактичного матеріалу, що міститься в них.

Взаємодія ж теорії держави та права із прикладними науками значною мірою є опосередкованою і здійснюється через галузеві науки. Таким чином, особливості теорії держави та права, як науки, полягають у тому, що вона є:

• гуманітарною, предмет якої становлять суспільні явища - держава та право (цим вона відрізняється від технічних і природничих наук);

• політико-юридичною, вивчає такі соціальні інститути, які безпосередньо відносяться до державно-правової сфери суспільного життя (саме цим вона відрізняється від інших гуманітарних наук);

• теоретичною, вивчає найбільш загальні закономірності держави та права (цим вона відрізняється від інших юридичних наук).

Теорія держави та права в системі юридичних наук займає центральне місце та являє собою методологічну юридичну науку, яка містить загальні закономірності виникнення, розвитку та функціонування державно-правових явищ в Україні.