Теорія держави та права

32. Теорія еліт та елітарної демократії

Теорія еліт поширилася наприкінці XIX - на початку XX ст. Засновниками її були італійські вчені політологи Г. Моска (1856-1941) і В. Паретто (1848-1923). Сутність цієї теорії зводиться до того, що народ не здатний управляти суспільством. Г. Моска вважав демократію утопією і обґрунтовував, що у всіх цивілізованих суспільствах виникає два класи: правителі і ті, ким управляють.

В. Паретто стверджував, що політичне життя є постійна боротьба еліт, зміна яких відбувається шляхом насильства, що еліта виникає у трьох найважливіших сферах суспільного життя: економічній, політичній та інтелектуальній, де індивіди виділяються з середовища інших людей.

Він обґрунтовував теорію конкуренції еліт. Р. Міхельс (1876-1936) застосував теорію еліт до політичних партій. Він вважав, що як буржуазні партії, так і соціалістичні анти демократизуються і депролетарізу- ються. Рядові члени партії, що не здатні самі управляти, обирають своїх представників, які рано чи пізно відокремлюються від своїх рядових товаришів по партії і перетворюються на партійну еліту. Демократія у партії переходить в олігархію. У партійній еліті теж ведеться боротьба, що призводить до заміни однієї партійної еліти іншою.

В сучасних умовах поширилася теорія неоелітаризму, або елітарної демократії. Представники цієї (С. Келлер, О. Штаммлер, Д. Рісмен) вважають, що народоправство приречене на невдачу і веде до диктатури, тому вони обґрунтовують існування демократичного правління еліт. Але жодна з еліт не може домінувати в суспільстві в усіх сферах життя. Між елітами, які мають не тільки різні політичні цілі але й загальну згоду відносно правил гри, іде постійна конкуренція.

Багатоманіття протидіючих еліт створює в суспільстві баланс сил, який забезпечує демократичне вирішення питань влади. Для досягнення сказаного необхідним є поєднання елітаризму з елементами плюралістичної демократії. Сутність теорії елітарної демократії зводиться до наступного:

а) в сучасному суспільстві діє не одна, а декілька еліт; б) між ними існує конкуренція; в) еліти контролюються народними масами шляхом загального виборчого права; г) це стимулює конкуренцію еліт; д) доступ в еліту залишається відкритим для всіх, вона поповнюється за рахунок вихідців з народу.