Теорія держави та права

34. Характеристика основних видів конституційних прав та свобод громадян України

Права і свободи людини є основним елементом, ядром її правового статусу. Набуваючи свого закріплення в Конституції України, вони визначають міру можливої поведінки, відображають певні її межі, можливість користуватися певними благами для задоволення своїх інтересів і потреб.

Конституційні права і свободи мають свою систему та ознаки, що відрізняють їх від інших прав і свобод. Цими ознаками є:

По-перше, вони володіють верховенством, усі інші права і свободи повинні їм відповідати. Вони є правовою базою для прийняття всіх інших прав і свобод, що деталізують їх;

По-друге, конституційні права і свободи є нормами прямої дії і мають гарантований захист;

По-третє, вони базуються на конституційних принципах рівності для кожного і не можуть обмежуватись чи скасовуватись.

Класифікація конституційних прав і свобод може здійснюватися за різними критеріями. Але будь-яка класифікація, як і всякі методи і прийоми вивчення, має суб’єктивний характер. У той же час визнаними критеріями класифікації прав і свобод є:

  • єдність конституційних та пов’язаних з ними прав і свобод;
  • однорідність прав і свобод незалежно від місця розташування у Конституції чи інших джерелах конституційного права;
  • відповідність історичному характерові їх виникнення і розвитку.

Закріплюючи права і свободи людини і громадянина, Конституція

України не визначає їх системи, але передбачає певну послідовність їх викладення у другому розділі “Права, свободи та обов’язки людини і громадянина".

Залежно від суб’єкта їх можна поділити на права і свободи людини (особи), права і свободи громадянина; права і свободи іноземців та ін.

  • За характером суб’єктів та формою здійснення права і свободи поділяють на індивідуальні і колективні (групові). До останніх відносяться право нації, народу на самовизначення, права національних меншин та деяких інших категорій населення (дитини, молоді тощо). Права і свободи поділяють також на основні (конституційні) і додаткові (конкретизуючі). В літературі існують і інші класифікації. Але в сучасних умовах найпоширенішою і визнаною класифікацією прав і свобод у конституційному праві є їх поділ за змістом і сферою дії. Виділяють три найголовніші сфери прав і свобод:
  • у сфері особистого життя і безпеки людини;
  • у сфері державного і суспільно-політичного життя;
  • у сфері економічної, соціальної і культурної діяльності.

Виходячи із загальновизнаних у теорії конституційного права критеріїв, права і свободи людини та інших категорій можна поділити на п’ять основних груп:

  • особисті (громадянські)
  • політичні
  • економічні
  • соціальні
  • культурні

Ця класифікація, а також віднесення прав і свобод до тієї чи іншої групи мають доволі умовний характер. Наприклад, право на працю можна віднести до різних видів, як до економічних, так і до соціальних прав.

До особистих (громадянських) прав і свобод людини відносять у першу чергу:

  • право на життя
  • право на повагу до її гідності
  • право свободу та особисту недоторканність
  • свободу думки і слова, світогляду і віросповідання, право на свободу пересування тощо.