Теорія держави та права

47. Поняття та структура системи законодавства

Можливі два трактування законодавства: широке і вузьке.

Широке трактування - система законодавства включає акти законодавчих органів і підзаконні акти (акти органів управління і ін.).

Вузьке трактування - система законодавства включає акти законодавчих органів: закони і ухвали парламенту про введення цих законів в дію.

Система законодавства - це цілісна сукупність упорядкованих певним чином НПА, що являє собою зовнішній вираз системи права. Але це не просто сукупність НПА, а диференційована система, заснована на принципах субординації та координованості її структурних елементів.

Якщо говорити про Україну, то поняття законодавства включає в себе - закони, міжнародні договори, ратифіковані Верховною Радою, а також ухвали Верховної Ради, укази Президента, декрети і ухвали Кабінету Міністрів, прийняті у межах їх повноважень і відповідно до Конституції і законів України.

Законодавство держави - це система всіх впорядкованих певним чином законів даної країни, а також міжнародних договорів, ратифікованих парламентом.

Не обов’язково, щоб нормативні акти, що входять до складу законодавства, мали форму закону. Важливо, щоб в конституції містилася вказівка на них як на такі, що мають силу закону.

До складу законодавства допустимо включати нормативно-правові акти президента, уряду, видані у порядку делегування їм законодавчих повноважень, тобто переданих законодавчим органом (парламентом) відповідно до конституції. Це - так зване “делеговане законодавство”.

Законодавство - форма життя права. Саме законодавство надає нормам права формальну визначеність (одна з ознак права).

Система законодавства має свою структуру - це внутрішня організація упорядкованих НПА, яка виражається в їх погодженості та розподілу на галузі та інститути законодавства. Дамо дефініцію означених понять, які відрізняються від понять галузь права та інститут права.

Галузь законодавства - об’єднання НПА за певним сферами правового регулювання суспільних відносин, які в свою чергу характеризуються єдністю змісту, форми та мають системні зв’язки між собою (кримінальне, адміністративне, цивільне).

Інститут законодавства - це система нормативних приписів певної галузі законодавства, які регулюють певну сукупність суспільних відносин (спадкове законодавство).

Структуру системи законодавства можна класифікувати за такими критеріями:

• за юридичною силою актів:

Вертикальна (ієрархічна) - відображає юридичну силу НПА (закони, укази, постанови уряду, нормативні акти міністерств);

• за предметом правового регулювання:

Горизонтальна (галузева) - відображає ділення НПА за предметом правового регулювання (цивільне законодавство, кримінальне законодавство, адміністративне законодавство);

• за особливостями форми державного устрою:

Субординаційна - відображає ділення законодавства за територіальним устроєм (федеральне законодавство, законодавство суб’єктів федерації).

Система права і система законодавства співвідносяться між собою як зміст і форма. Якщо поняття системи права характеризує сутнісну внутрішню сторону об’єктивного права - його зміст, то поняття системи законодавства відображає його зовнішню сторону - форму.