Теорія держави та права

65. Способи тлумачення норм права

Існує як би цілий ряд перешкод на шляху до з’ясування точної суті юридичних норм, які долаються за допомогою спеціальних прийомів - способів тлумачення.

Основними способами тлумачення є наступні:

1) граматичний - сукупність спеціальних прийомів, направлених на з’ясування морфологічної та синтаксичної структури тексту НПА на основі даних філології, правил мови. Передусім встановлюють значення кожного слова і виразу, вжитих у нормативному розпорядженні. Потім переходять до аналізу граматичної форми іменників і прикметників, способів дієслів, виду дієприкметників і т.і.

Далі усвідомлюють граматичну структуру пропозицій. Окремі слова і вирази, розділові знаки недопустимо трактувати як зайві. В результаті граматичного тлумачення виявляється буквальний зміст норми права, на підставі якого далеко не завжди можна зробити достовірний висновок (стратити не можна помилувати);

2) логічний - сукупність спеціальних прийомів, заснованих на безпосередньому використанні зв’язку законів і правил формальної логіки (висновки з понять, або доведення до абсурду).

Дозволяє розкрити зміст юридичних норм, який іноді не збігається з буквальним значенням через невдалий вибір законодавцем словесних форм.

При логічному тлумаченні аналізуються не слова і вислови, а поняття та їх співвідношення між собою, які вони відображають (ст. 115 КК України - Умисне вбивство - Вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині карається на термін ...). Але зрозумілим є також і те, що держава засуджуючи діяння, карає перш за все особу, яка його вчинила). За допомогою логічних операцій, які включають аналіз і синтез, та нормативних розпоряджень, “розкиданих” по тексту законодавчого акта, формулюється норма права, що тлумачиться;

3) спеціально-юридичний - сукупність спеціальних прийомів, заснованих на юридичному знанні (юридичних понять, термінів, юридичних конструкцій, закономірностей правового регулювання, правил юридичної техніки і ін.).

Тлумачення права юристом-професіоналом є компетентним внаслідок того, що юрист використовує в процесі тлумачення спеціальні юридичні знання. Тому спеціально-юридичне тлумачення посідає центральне місце серед інших способів тлумачення, це обумовлено тим, що для того щоб вірно здійснити правову кваліфікацію обставин справи, дати їм юридичну оцінку, необхідно розкрити мову законів, тобто уяснити зміст безпосередньо юридичних понять, категорій, конструкцій ( тяжкі тілесні, суттєва шкода, особливо великий розмір, залог, лізинг);

4) систематичний - це з’ясування значення норми шляхом встановлення її системних зв’язків з іншими нормами нормативного положення, яке й підлягає тлумаченню, що направлене на аналіз цих зв’язків, за допомогою сукупності спеціальних прийомів, обумовлених системністю права і законодавства.

Всі норми потребують системного тлумачення, особливо норми відсильні і бланкетні, які побудовані так, що можуть розглядатися лише у сукупності з нормами, до яких зроблено відсилання;

5) історико-політичний - сукупність спеціальних прийомів, направлених на що зробили вплив на волю законодавця.

Важливим є врахування соціально-економічних і політичних факторів, які обумовили ініціативу і саму появу акта, процесу його обговорення - парламентського слухання першого, другого, постатейного тощо, зокрема доповіді і співдоповіді про проект прийнятого нормативно-правового акта. Істотне значення в історико-політичному тлумаченні мають альтернативні проекти, їх порівняння, публікації в пресі під час обговорення законопроекту, дебати в парламенті, внесені поправки, підстави їх прийняття або відхилення. Самі по собі історико-політичні дані не можуть бути джерелом розуміння закону і стати основою для прийняття юридичних рішень;

6) телеологічне (цільове) - тлумачення НГІ А, яке направлене на встановлення цілей його видання (безпосередніх, віддалених, кінцевих).