Теорія держави та права

72. Поняття і види об’єктів правовідносин

Призначення поняття “об’єкт правовідносин” полягає в тому, щоб розкрити сенс існування правовідносин, показати, для чого суб’єкти вступають в правові відносини і діють в них, реалізовуючи свої права і обов’язки. Дана категорія, таким чином, пов’язує правовідносини з системою матеріальних і духовних благ суспільства. При всьому цьому проблема об’єкту правовідносин належить до найбільш дискусійних в теорії права.

На сьогодні існують різні точки зору фахівців права на об’єкти правовідносин, та по-різному визначають його поняття. Так, в одному випадку, під об’єктом правовідносин розуміється “той майновий об’єкт, з приводу якого існує дане відношення між суб’єктами”. Інші вважають об’єктами правовідносин “ті явища (предмети) навколишнього нас світу, на які направлені суб’єктивні юридичні права і обов’язки”.

Не дивлячись на наявність різних точок зору, можна виділити дві основні теорії об’єкту правовідносин:

  • моністичну (її автори відстоюють єдиний об’єкт правовідносин);
  • плюралістичну (у ній визнається множинність об’єктів правовідносин).

Згідно моністичної теорії, об’єктом правовідносин є поведінка зобов’язаної особи, або те фактичне суспільне відношення, на яке правовідносини впливають.

У плюралістичній теорії до об’єктів правовідносин відносять наступні матеріальні і нематеріальні блага:

1) речі;

2) продукти духовної творчості (результати авторської, винахідницької і ін. діяльності);

3) особисті нематеріальні блага (ім’я, честь, гідність);

4) дії (стриманість від дій);

5) результати дій суб’єктів правовідносин.

У літературі є спроби об’єднати моністичний і плюралістичний підходи до об’єкту правовідносин, коли фактичну правомірну поведінку називають “юридичним об’єктом” правовідносин (або предметом правовідносин), а пов’язані з цією поведінкою різні матеріальні і духовні блага -’’матеріальним об’єктом”.

У іншому випадку, навпаки, предметом правовідносин вважають матеріальне або нематеріальне благо, а об’єктом - різноманітні фактичні суспільні відносини.

В таких випадках, мабуть, точніше говорити про об’єкт правової діяльності (яким може бути, наприклад, вантаж або посилка) і об’єкт інтересу (доставка вантажу або посилки в необхідне місце). Визнаючи ближчою до реальності плюралістичну теорію, об’єкт правовідносин можна визначити як:

• явище зовнішнього світу, здатне задовольнити інтерес уповноваженої особи, що виступає у вигляді речі, послуги, продукту духовної творчості або особистого нематеріального блага, заради якого і діють суб’єкти правовідносин в рамках своїх юридичних прав і обов’язків.

Категорію “об’єкт правовідносин” слід відрізняти від категорії “об’єкт права”.

Під об’єктом права розуміється предмет правового регулювання - соціальна сфера, що піддається правовій дії.

У сучасній юриспруденції не визнається об’єктом правовідносин людина (яка може бути лише суб’єктом правовідносин). Разом з тим історія суспільства знає рабовласницькі відносини, при яких раб був об’єктом купівлі-продажу (“річчю, що говорить”).