Теорія держави та права

83. Види юридичної відповідальності

Юридична відповідальність, в юридичні літературі розглядається з одного боку, як вид загальносоціальної відповідальності, види якої виникають на основі соціальних норм - політичних, норм моралі, корпоративних норм і ін., а з іншого боку, юридична відповідальність є різновидом заходів правового примушення, причому найбільш важливим різновидом, що досить значною мірою здатна зачепити правове положення суб’єкта.

В юридичній літературі традиційно розглядають перспективну (позитивну) і ретроспективну (негативну) юридичну відповідальність.

Позитивна відповідальність - це активно-свідоме, належне, добросовісне виконання людиною своїх обов’язків, обумовлених необхідністю дотримання суспільних інтересів, перед громадянським суспільством, правовою державою, колективом людей і окремою особою. Вона спрямована в майбутнє, заохочується стимулюючими засобами і тому називається перспективною.

Ретроспективна відповідальність - це відповідальність за минуле поводження, що порушує вимоги соціальних норм і тягне за собою суспільний осуд і несприятливі наслідки для порушника.

Юридична відповідальність традиційно розроблялась в правовій науці як відповідальність ретроспективна, тобто вона прямо пов’язується з протиправним поводженням. Деякі автори, поділяючи юридичну відповідальність на позитивну і негативну, під першою розуміють цивільно-правову, а під другою - адміністративну і кримінальну. Це досить вузьке тлумачення позитивної відповідальності. На підтвердження цього, можна навести наступний приклад - введення в кримінальному праві інституту відстрочки вироку є покладенням на винних осіб відповідальності за їх майбутню поведінку: потреба усунути заподіяну шкоду, взятись за навчання і таке інше.

Таким чином можна говорити, що перспективна відповідальність можлива і у кримінальному праві. Позитивна відповідальність - це відповідальність без правопорушення і кари, але цим її роль в правовій системі ніскільки не принижується, так як вона постійно супроводжує особу і визначає її поведінку в багатьох сферах, перш за все з внутрішньої, а не з зовнішньої сторони.

Ретроспективна (негативна) відповідальність характеризується тим, що особа відповідає за свої вже скоєні протиправні дії.

Це негативна реакція держави на скоєне правопорушення, і на особу, що винна у скоєнні даного правопорушення.

Засуджуючи правопорушення, держава, через правові норми закріплює моделі забороненої правом поведінки, або обв’язки, які суб’єкти повинні виконати і за невиконання яких настає юридична відповідальність.

Отже, ретроспективна юридична відповідальність - це специфічне правовідношення між державою і суб’єктом правопорушення з застосуванням державно-правового примусу, що характеризується засудженням як самого протиправного діяння так і правопорушника, та покладанням на правопорушника обов’язку притерпівати позбавлення і негативні наслідки особистого, майнового, або організаційно-фізичного характеру за скоєне правопорушення.

Стосовно моменту виникнення юридичної відповідальності є такі точки зору:

а) вона виникає разом з охоронним правовідношенням відразу після здійснення правопорушення;

б) виникає після винесення основного правозастосовчого акту (вироку, рішення), в якому фіксуються всі необхідні для настання юридичної відповідальності моменти.

Традиційним є ділення ретроспективної юридичної відповідальності на:

  • Конституційну (юридична підстава - Конституція) - настає за порушення норм Конституції України. Маючи високий ступінь нормативної концентрації та ціннісної орієнтації, норми Конституції є нормами прямої дії. Питання про притягнення суб’єкта (фізичної або юридичної особи) до конституційно-правової відповідальності вирішується судом;
  • Кримінально-правову (юридична підстава - КК України) - настає за вчинення злочинів, вичерпний перелік яких міститься в КК кодексі, тобто встановлюється лише законом, настає з моменту офіційного обвинувачення, реалізується виключно в судовому порядку. Заходи кримінальної відповідальності - жорсткі заходи кримінального покарання, які впливають на особу винного у вигляді позбавлення волі, виправних робіт, арешту та ін. (передбачених ст. 51 КК України) та застосовуються лише в судовому порядку. Правозастосовчий акт - вирок;
  • Адміністративно-правову (юридична підстава - КпАП) - накладається за адміністративні правопорушення органами державного управління (органами так званої адміністративної юрисдикції) до осіб, що не підпорядковані їм по службі. Заходи адміністративної відповідальності - попередження, штраф, адміністративний арешт, позбавлення спеціальних прав (наприклад, обіймати певні посади або права керування автотранспортом) і т.ін. Правозастосовчий акт - рішення;
  • Дисциплінарну - (юридична підстава - КЗпП, статут) - накладається адміністрацією підприємств, установ, організацій (особою, що має розпорядчо-дисциплінарну владу над конкретним працівником) внаслідок вчинення дисциплінарних проступків:

1) відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку;

2) в порядку підпорядкованості;

3) відповідно до дисциплінарних статутів і положень.

Засоби дисциплінарної відповідальності: догана, пониження в посаді, звільнення. Правозастосовчий акт - наказ;

  • Цивільно-правову (юридична підстава - ЦПК) - настає з моменту правопорушення - невиконання договірного зобов’язання майнового характеру у встановлений строк або виконання неналежним чином, заподіяння позадоговірної шкоди (цивільно-правового проступку) здоров’ю чи майну особи. Її особливість полягає у добровільному виконанні правопорушником відповідальності без застосування примусових заходів.

Залежно від характеру розподілу відповідальності між кількома суб’єктами цивільно-правова відповідальність буває дольовою, солідарною та субсидіарною.

При дольовій відповідальності кожний з боржників несе відповідальність перед кредитором лише в межах тієї її частини (долі), яка встановлена для нього законом чи договором. Дольова відповідальність застосовується завжди, якщо в зобов’язанні спеціально не встановлюється інше. При цьому долі (частини) відповідальності, що припадають на кожного з боржників, визнаються рівними, якщо законодавством або договором спеціально не передбачено інше.

Солідарна відповідальність - це відповідальність кількох боржників, за якої кредитор має право на свій розсуд вимагати від усіх або від кожного з боржників окремо повного або часткового виконання зобов’язання (наприклад, повернення взятого ними боргу). Кожен із солідарних боржників залишається зобов’язаним до моменту повного виконання зобов’язання (наприклад, погашення боргу). Умови цього виду відповідальності є найвигіднішими для кредитора.

Субсидіарна відповідальність - це відповідальність особи (субсидіарного боржника) за зобов’язаннями основного боржника, який не може повністю або частково їх виконати. Субсидіарна відповідальність виникає з договору гарантії, за яким гарант зобов’язується перед кредитором погасити заборгованість боржника, якщо останній не зробить це самостійно. Субсидіарну відповідальність несуть батьки (усиновителі) за шкоду, заподіяну їхніми неповнолітніми дітьми віком від 15 до 18 років, за відсутності в неповнолітніх майна або заробітку, достатнього для відшкодування заподіяної ними шкоди. Ця відповідальність батьків (усиновителів) зникає з досягненням дітьми 18 років або раніше, якщо в дітей з’явиться майно, достатнє для відшкодування шкоди.

Державний примус у разі виникнення конфлікту між учасниками цивільних правовідносин використовує наступні заходи цивільно-правової відповідальності: відшкодування майнових втрат, скасування незаконних угод, штраф, пеня та інші міри, які полягають у примушуванні особи нести негативні майнові наслідки. Правозастосовчий акт - постанова.

• Матеріальну відповідальність працівників (юридична підстава - КЗпП) - настає за вчинене майнове правопорушення, шкоду, заподіяну підприємству або установі чи організації робітниками та службовцями при виконанні ними своїх трудових обов’язків. Притягає до відповідальності адміністрація підприємства.

Санкція матеріальної відповідальності - грошове стягнення. Правозастосовчий акт - наказ. Реалізується виключно в рамках службової підпорядкованості.

І останнє що потрібно відмітити:

а) видів відповідальності менше, ніж галузей права;

б) за порушення норм права різних галузей може застосовуватися відповідальність одного і того ж виду;

в) в межах однієї галузі можуть існувати різні види відповідальності (наприклад, дисциплінарна і матеріальна в трудовому праві).