Теорія держави та права

95. Поняття механізму правового регулювання та його структура

Механізм правового регулювання (МПР) - це єдина система правових засобів, за допомогою яких здійснюється результативне правове впорядкування суспільних відносин.

Складовими елементами механізму правового регулювання є: норми права, нормативно-правові акти, юридичні факти, правові відносини, акти реалізації, акти тлумачення і т.і.

Охарактеризуємо вказані елементи структури механізму правового регулювання.

Норми права - утворюють нормативно-правову базу правового регулювання, моделюють, закріплюють, регулюють чи охороняють суспільні відносини. Нормативно-правові акти - це офіційні письмові документи, що прийняті компетентними суб’єктами, у порядку встановленої державної процедури, які містять правила поведінки загального характеру (норми права), поширюють свій вплив на не персоніфіковане коло суб’єктів права та спрямовані на врегулювання типових суспільних відносин.

Юридичні факти - це конкретні життєві обставини, що породжують, змінюють чи припиняють суб’єктивні права і юридичні обов’язки персоніфікованих суб’єктів правовідносин.

Правові відносини - це специфічні суспільні відносини, що виникають на підставі норм права, учасники яких виступають як носії суб’єктивних прав і обов’язків. В МИР вони виступають як середовище здійснення прав і обов’язків.

Акти реалізації правових норм - це конкретні дії суб’єктів права, що підлягають правовій регламентації та відповідають вимогам правових норм.

Акти застосування норм права - рішення правозастосовчих органів, в яких відносно конкретних життєвих обставини і конкретних суб’єктів права закріплюються конкретні права і обов’язки, гарантовані можливістю застосування владного примусу та авторитетом держави.

Акти тлумачення правових норм - це офіційні юридичні документи які не створюють нових норм, а служать своєрідним додатком до нормативного акту, норми якого тлумачаться. В межах компетенції інтерпретатора вони відіграють загальноосвітню роль в тих сферах, на які розповсюджуються. В якості допоміжних елементів механізму правового регулювання можна вділити наступні:

Законність - це правовий режим точного виконання діючих законів всіма суб’єктами права в сфері правотворчості і правореалізації, в інших сферах життєдіяльності людей, режим при якому забезпечуються права і виконуються обов’язки людиною, державою і громадянським суспільством.

Правосвідомість - вид (форма) суспільної свідомості, що містить в собі сукупність поглядів, почуттів, емоцій, ідей, теорій та уявлень і настанов, які характеризують відношення людини, суспільних груп і суспільства в цілому до діючого чи бажаного права, форм і методів правового регулювання.

Правова культура - це глибокі знання і розуміння права, високо свідоме виконання його вимог як усвідомленої необхідності і внутрішньої переконаності. Законність, правосвідомість і правова культура приймають участь на всіх стадіях правового регулювання і носять в механізмі правового регулювання універсальний характер.