Імплантація — занурення зародка на стадії бластоцисти в слизову оболонку матки. Трофобласт виділяє протеолітичні ферменти, шо розплавляють ендометрій, завдяки чому стає можливим проникнення зародка вглиб слизової оболонки матки і його харчування. Імплантація починається па 5—6-й день після запліднення. Трофобласт складається з двох шарів: внутрішнього (цито- трофобласт, або клітини Яангтанса) та зовнішнього (плазмодіотрофобласт). Зародок повністю занурюється в слизову оболонку матки до 12-го дня після запліднення і за допомогою грофобласта одержує поживні речовини зі слизової оболонки та із секрету маткових залоз (histiotrofe). На наступних стадіях розвитку зародка цитотрофооласт перетворюється на хоріальну мембрану, а розташований зовні плазмоцютрофобласт поширюється і проліферує, розплавлюючії при цьому слизову оболонку.

У плазмодії утворюються щілини, які є першою закладкою г^іжворсинчастих просторів. З пластинки хоріона починають проглядати утворені иитотрофобластом клітинні виступи, оточені плаз- модіотрофобластом, що є первинними ворсинками хоріона (villi choriales). З мезодерми, яка вистилає внутрішню стінку трофобласта (мембрану хоріона), у закладку первинних ворсинок проникають смужки мезснхімної тканини, утворюючи їх строму. Ворсинки хоріона спочатку^ формуються на всій поверхні хоріальної мембрани (ворсинчастий хоріон), пізніше вони залишаються тільки там, де виникає плацента (chorion frondosum). Інша частина поверхні хоріона гладенька — всрсинки на ній зникають (гладенький хоріон — chorion laeve).