Одночасно з трофобластом розвивається ембріобласт, Розвиток його починається ще в матковій трубі і значно посилюється після імплантації в матку. Клітини, що оточують порожнину бластоцисти, після імплантації перетворюються на мезобласт. В одному сегменті бластоцисти утворюється скупчення клітин, у якому виділяються два вузлики, екгобластичний (ектобласт) і ендо- бластичний (ендобласт). У пентрі цих вузликів незабаром формується порожнина, і екгобластичний вузлик перетворюється на ектобластичний пухирець, а ендобластичний вузлик — на ендобластичний пухирець. Ектобластичний пухирець зв’язаний за допомогою ніжки з трофоблас гом. З нього утворюється амніотична порожнина. Стінки цієї порожнини перетворюються на амніон — водну оболонку. Ендобластичний пухирець розташований ближче до центру. Він перетворюється на жовткову порожнину. Клітини ектобласта й ендобласта, розташовані між амніотичним і жовтковим пухирцями, утворюють закладку зародка.

Зі збільшенням порожнини екзоцелома клітини мезенхіми відтісняються з одного боку до хоріона (трофобласта), з іншого — до амніотичного і жовтковою пухирців та до зародка, розташованого між ними. Стінки пухирців і хоріон стають двошаровими. Зародкова закладка утворена з трьох зародкових листків: ектодерми, мезодерми й ендодерми. З них трьох листків формуються всі тканини й органи плода.

Мезодермальні клітини, які проникли крізь первинну смужку, мігрують у латеральному´ напрямку й утворюють безперервний шар завтовшки в кілька клітин. Унаслідок проліферації клітин, їх міграції і наступної агрегації формуються соміти (дорсальна мезодерма) у напрямку від головного до хвостового кінця зародка. Нова пара сомітів утворюється через певний проміжок часу. У людини цей інтервал становить у середньому майже 6,5 год.

Склеротом. Під впливом хорди і нервової трубки клітини вентромедісьіьної ділянки сомітів (склеротом) інтенсивно розмножуються і виходять із соміта, оточуючи хорду і вентральну частину нервової трубки. Клітини, які вийшли, диференціюються в хрящові й утворюють надалі хребці, ребра, лопатки.

Міотом і дерматом, У дорсолатеральній частині соміта, що залишилася, виділяють внутрішній шар клітин — міотом, який формує скелетні м’язи, і зовнішній — дерматом, закладку сполучнотканинної частини шкіри.

Нефротом. Латеральніше соміта проміжний листок представлений скупченням клітин так званої проміжної меюдерми (нефротом) — закладки сечової і статевої систем.

Латеральна мезодерма. Ще латеральніше розташована мезодерма (мезодерма бічної пластинки), розщеплена на два листки: дорсальний — соматичну мезодерму (серозна оболонка) і вентральний — нутрощевий листок, або спланхнічну мезодерму (серце, кіркова речовина надниркових залоз тощо).

Алантоїс. Одночасно з розвитком оболонок на ранніх стадіях із заднього кінця первинної кишки зародка формується виріст (алантоїс — ковбасоподібна оболонка). Алантоїс з’єднаний із ворсинчастою оболонкою тією самою ніжкою, що й амніотичний пухирець із трофпбластом. По алантоїсу пролягають судини з тіла зародка до ворсинчастої оболонки, ці судини вростають у кожну ворсину хоріона. Так відбувається найважливіший процес — васкуляризація хоріона. З цього моменту розвивається алантоїаний кровообіг зародка, що забезпечує інтенсивний обмін між ним і організмом матері.

Амніон, або водна оболонка. Із прогресуванням вагітності амніотичний пухирець швидко збільшується, у ньому накопичується рідина, стінка його (амніон) наближується до ворсинчастої оболонки і зрештою притягає до неї. Порожнина бластоцисти при цьому зникає. Зародок, локалізований щіж амніоном і жовтковим пухирцем, починає втягуватися в порожнину амніона і поступово повністю защ^рюється в нього. Зі збільшенням амніотичної порожнини жовтковий пухирець зменшується, його судини запустівають, стінки атрофуються З цього моменту амніон є замкнутим мішком, у якому міститься плід, оточений навколоплідними водами.

Зі збільшенням терміну вагітності амніотична порожнина ще більше розростається, амніон пригинає до хорюна, вистилає плодову поверхню плаценти, переходить на пуповину, покриваючи її у вигляді футляра, і зливається в ділянці пупка із зовнішнім покривом зародка. Амніон — тонка оболонка, сформована з епітелію і сполучнотканинної оболонки, складається із шарів, утворених із мезенхіми. Епітелій амніона (циліндричний і кубічний) бере участь в утворенні й обміні (вилученні) навко л о плідних вод. Амніон і гладенький хоріон відповідають за забезпечення оптимального складу навколоплідних вод.