Основний обмін і споживання кисню зростають. Після 16-го тижня вагітності основний обмін підвищується на 15—20 %, у другій половині вагітності і під час пологів він підвищується ще більше.

Білковий обмін під час вагітності знижується. З’являються специфічні білкові компоненти — білки зони вагітності, які синтезуються в плаценті, оболонках плодового яйця і в організмі плода (протеїн). У період вагітності наколишеться азот, необхідний як для матері, так і для плода. Починаючи з 17-го тижня вагітності, накопичення азоту становить 1,84 г на добу, а до кінця вагітності — 4,0—-5,0 г на добу. Кількість залишкового азоту в крові не збільшується, а сечовина виділяється в меншій кількосте ніж у невагітних

Вуглеводний обмін у період вагітності підвищується. Рівень глюкози в крові у вагітних залишається в межах фізіологічної норми, іноді зазначають гіперглікемію (під час пологів). Через плаценту вуглеводи надходять до плода у вигляді глюкози. У разі перевантаження організму вуглеводами у вагітних може виникати глюкозурія

Ліпідний обмін. Спостерігають накопичення ліпідів у надниркових залозах, плаценті, грудних залозах, підшкірній жировій клітковині. Жирні кислоти, холестерин, фосфоліпіди та інші ліпіди витрачаються на формування тканин плода. Вміст загальних ліпідів у сироватці крові збільшується на 40 %. Концентрація тригліцеридів зростає в три рази, холестерину — на 25 %. Рівень ліпідів у криві повертається до норми на 9—10-у добу післяпологового періоду.

Мінеральний і водний обмін. Для побудови кісткової та інших тканин плода потрібні мікроелементи та мінеральні солі, джерелом яких є переважно харчові речовини Фосфор витрачається на побудову кісткової та нервової тканин плода. Солі кальцію беруть участь у формуванні кісткової системи плода. Заліза потребує не тільки організм вагітної у зв’язку з підвищенням кровотворення у кістковому мозку, а й організм плода для побудови плаценти. Залізо відкладається в м´язах матки і витрачається в період лактації. Відбувається затримка інших неорганічних речовин, які переходять до плода і забезпечують його нормальний ріст і розвиток (калій, натрій, магній, хлор, кобальт, мідь га ін.). В умовах дефіциту йоду у вагітної та плода формується вторинна тиреоіідна недостатність, яка є основним фактором ризику розвитку в новонародженого різноманітних змін ЦНС, тиреоїдної дезадаптації в період новонародженості (транзиторнии неонатальний ендемічний гіпотиреоз, дифузний ендемічний зоб). Накопичення неорганічних речовин впливає на водний обмін. Під час вагітності зазначають схильність до затримки води в організмі. Збільшується обсяг циркулюючої крові (ОЦК) вагітної. У регуляції водного обміну важливу роль відіграють мінералокортикоїди. Під час вагітності різко зростає потреба у вітамінах. Добова потреба у вітаміні С зростає в 2—3 рази у зв´язку з його участю в розвитку всіх елементів плодового яйця. Вітамін А бере участь у рості плода, В — у ферментативних процесах і становленні нервової системи, вітамін D необхідний для повноцінного розвитку кісткової тканини плода. Дефіцит вітаміну Е призводить до некротичних змін у плаценті і загибелі плода.