Зміни з боку серцево-судинної системи пов’язані з появою додаткового плацентарного кола кровообігу, зі значним збільшенням сітки кровоносних судин матки і грудних залоз, збільшенням обсягу крові, зміщенням серця під впливом діафрагми, яка піднялася. Спостерігають фізіологічну гіпертрофію волокон міокарда і посилення його скоротливої функції.

Під час вагітності розвивається фізіологічна гіперволегія, що є одним з основних механізмів, які підтримують оптимальні умови мікроциркуляції в плаценті і життєво важливих органам вагітної (серце, мозок, печінка, нирки). ОЦК починає збільшуватися вже в ї триместрі вагітності, досягаючи максимуму до 29—36-го тижня, переважно за рахунок обсяіу циркулюючої плазми (ОЦП), що зростає з 10-го тижня вагітності і досягає максимуму на 28—32-й тиждень. ОЦП збільшується майже на 25—47 % і до пологів становить 3900—4000 мл.

Завдяки судинорозширювальному ефекту прогестерону артеріальний тиск дещо знижується і залишається таким до 24 тиж. вагітності. Систолічний судинний опір знижується на 21 %, опір легеневих судин — на 35 %, систолічний артеріальний тиск — на 5—10 мм рт. сг,, діастолічний — на 10—15 мм рт. ст.

У період ваті шості спостерігають фізіологічну тахікардію. У ІТІ триместрі частота серцевих скорочень (ЧСС) збільшується на 15—20 за 1 хв. Центральний венозний тиск (ЦВТ) підвищується в середньому до 8 см вод. ст. (до вагітності — 2—5 см вод. ст.). Тиск у венах верхніх кінцівок не змінюється, у венах нижніх кінцівок збільшується до 7—10 см вод. ст,).

Вагітна матка стискає нижню порожнисту вену. Погіршення венозного відтоку, а також зменшення хвилинного об´єму серця (ХОС) в деяких випадках спричинює колапс (синдром нижньої порожнистої вени). Вагітні, схильні до подібних станів, повинні уникати положення лежачи на спині.

ХОС під час фізіологічної вагітності до 26—32-го тижня збільшується на 32 %. До кінця вагітності ХОС дещо знижується і до початку пологів лише незначно перевищує вихідну величину. Підвищення ХОС відбувається за рахунок збільшення ЧСС і ударного об’єму серця.

У період вагітності значно збільшується серцевий викид — на 30—40 %, починаючи з 4—8-го тижня і досягаючи максимуму на 28—32-й тиждень.

Найвищу інтенсивність функціонування серця спостерігають під час пологів. У момент потуги венозне повернення підвищується на 400—800 мл. Під час переймів ударний об’єм серця збільшується на ЗО % (300—500 мл), серцевий викид і пульсовий тиск — на 25 %.

У зв’язку з високим стоянням дна матки у 50 % вагітних на верхівці серця і в 10 % — на легеневій артерії іноді вислуховується систолічний шум; після фізичного навантаження його інтенсивність наростає. Зазначають посилення I тону на верхівці серця; II тон не змінений. Може спостерігатися акпепт II тону на легеневій артерії за рахунок збільшення амплітуди аортального компонента. На електрокардіограмі — зсув електричної осі серця вліво.