Акушерство і гінекологія: У 2 кн. — Кн. 1: Акушерство

Лабораторно-інструментальна діагностика вагітності

Ультразвукове дослідження (УЗД) дає змогу виявити плодове яйце з 3—4-го тижня, а серцеву діяльність і рухову активність ембріона — з 5—6-го тижня вагітності. Точніші результати одержують при застосуванні піхвового датчика. УЗД дає можливість визначити кількість плодів і на підставі значень куприко-тім’яного розміру розрахувати гестаційний вік. На 10— 14-му тижні його уточнюють за біпарієтальним розміром голівки і довжиною стегна плода. У II триместрі вагітності за допомогою УЗД можна встановити вади розвитку плода. У пізніший термін вагітності вдається визначити розташування плаценти й об’єм навколоплідних вод.

Кольпоцитологічне дослідження має відносну цінність. У мазках, узятих з бічного склепіння піхви, виявляють клітини проміжного і глибокого прошарків поверхневого шару епітелію. Вони вирізняються загорненими краями і наявністю пухирцеподібних, ексцентрично розташованих ядер. Клітини розміщені групами, що свідчить про навікулярний тип мазка. Подібна кольпоцитологічна картина формується під впливом прогестерону до 8—9 тиж. вагітності. Діагностична цінність методу не перевищує 65 %.

Є багато способів виявлення ХГ, Деякі з них (наприклад біологічні) втратили свою провідну роль. За рахунок високої специфічності і чутливості значного поширення набув радіоімунологічний метод кількісного визначення р-ХГ у сироватці крові, що дає змогу встановити вагітність уже через кілька діб після імплантації заплідненої яйцеклітини, ще до затримки менструації. Секреція ХГ досягає максимуму до 60—70-го дня вагітності, а потім знижується. На позитивну оцінку заслуговують шуноферментні експрес - методи виявлення ХГ або 3-ХГ у сечі, що дають можливість діагностувати вагітність через 1—2 тиж. після імплантації яйцеклітини або в перші дні затримки менструації.