Інтелектуальна власність в Україні: погляд з ХХІ ст.

Кулик Я.В. Вашингтонський договір про охорону прав інтелектуальної власності на топографії інтегральних мікросхем

Розвиток науково-технічної діяльності, інформатизація суспільства та генезис його технологічної складової призвів до появи в останні десятиліття нових результатів творчості, що потребують створення належного механізму правової охорони. Одним із нових об’єктів права інтелектуальної власності, правова охорона якого лише перебуває на стадії свого формування є топографії інтегральних мікросхем.

Питанням та проблемам охорони та захисту прав інтелектуальної власності на топографії інтегральних мікросхем присвячені праці відомих вітчизняних та зарубіжних вчених, таких як: А.С. Довгерт, А.М. Мєшков, П.М. Цибульов, А.М. Елісєєв, І.Є. Шульга, П. Меггс та інших.

Метою статті є дослідження охорони прав інтелектуальної власності на топографії інтегральних мікросхем відповідно до Вашингтонського договору.

Топографії інтегральних мікросхем є творіннями людського розуму. Вони, як правило, є результатом величезних інвестицій як з точки зору витрат часу висококваліфікованих експертів, так і фінансових витрат. Існує постійна потреба у створенні нових топографій, які дозволять зменшити розміри існуючих інтегральних мікросхем і одночасно посилити виконувані ними функції. Чим менша інтегральна мікросхема, тим менше матеріалу необхідно для її виготовлення і тим менше просторового об’єму для її розміщення. Інтегральні мікросхеми застосовуються у великому спектрі виробів, включаючи предмети повсякденного використання, такі як годинники, телевізори, пральні машини, автомобілі тощо, а також складне обладнання для обробки даних.

Для створення нових топографій інтегральних мікросхем необхідні значні капіталовкладення, а витрати на їх копіювання складають лише незначну частину від цих сум. Копіювання може здійснюватися фотографуванням кожного шару інтегральної мікросхеми з подальшим виготовленням масок на їх основі для виробництва схем. Можливість такого копіювання є основною причиною введення законодавства про охорону топографій. У зв’язку з цим необхідно згадати про поняття «зворотнього конструювання». З точки зору промисловості, що випускає інтегральні мікросхеми, зворотнє конструювання означає використання існуючої топографії інтегральної мікросхеми для виготовлення удосконаленої топографії. Вважається можливим застосування такого методу навіть, якщо це буде пов’язано з копіюванням існуючих топографій, за умови, що удосконалена топографія, створена таким чином, забезпечує прогрес техніки в інтересах суспільства [1,148].

В травні 1989 р. учасниками Дипломатичної конференції в Вашингтоні був прийнятий Договір про інтелектуальну власність щодо інтегральних мікросхем, що стало результатом інтенсивної підготовчої стадії, яка включала чотири наради Спеціального комітету експертів, консультації з країнами, що розвиваються, і підготовку аналітичного матеріалу Секретаріатом Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ).

Згідно з законодавством, прийнятим в розвинених країнах і відповідно до Договору, топографія інтегральних мікросхем підлягає охороні. Закон США стосується охорони тільки масок, а не топографій, але закони в європейських країнах стосуються топографії інтегральних мікросхем, яка дає уявлення про їх трьохвимірну природу. В будь-якому випадку об’єктом охорони є не технологія, що використовується для виготовлення мікросхем, а топографія. Мета договору полягає в тому, щоб запобігти копіюванню інтегральних мікросхем, що може здійснюватися з малими витратами порівняно з необхідністю створення нових схем [2, 99].

Відповідно до низки законів та Договору, охорона не залежить від того зафіксована чи не зафіксована топографія в напівпровіднику. Охорона топографій, які не фіксовані, а тому не матеріальні, розглядалась багатьма делегаціями на Вашингтонській конференції як така, що більше підходить для цілей галузі промисловості, що розробляє топографії на противагу виробництву напівпровідників. Правовий контроль стосується топографій як готових мікросхем, так і проміжних мікросхем, таких як матриці логічних елементів. Відповідно до чинного законодавства і Договору, єдиною вимогою охорони топографій є те, що вона повинна бути оригінальною або розглядатись в якості еквіваленту і бути результатом творчого вкладу [3, 328]. На противагу патентній охороні не вимагається ні новизна, ні винахідницький рівень. Однак низка країн, що розвиваються, висловили сумніви щодо необхідності встановлення такої спеціальної охорони. Наприклад, Індія вважає, що інтегральні мікросхеми могли б охоронятись авторським правом. За твердженням Аргентини, можна застосовувати положення про недобросовісну конкуренцію, передбачені Паризькою конвенцією. У випадку Швейцарії було заявлено, що Федеральний закон про недобросовісну конкуренцію дозволяє запобігати порушенням, які виникають в результаті незаконного копіювання топографій інтегральних мікросхем.

Тому Договір надає кожній країні свободу рішення відносно вибору правової основи, відповідно до якої надається охорона за умови дотримання мінімуму правил, які викладені в Договорі і за необхідності вимог міжнародних угод, що діють у відповідному правовому полі (наприклад, патентів, авторського права, недобросовісної конкуренції тощо). З урахуванням цих обмежень мало вірогідно, що яка-небудь країна обере одну з вищеназваних альтернативних форм контролю, тому що в такому випадку їй необхідно дотримуватися не тільки положень Вашингтонського договору, а також положень інших відповідних угод.

Відповідно до вищеназваного законодавства, власник топографії має виключне право на відтворення відповідної топографії, має право включати її в чіп і продавати напівпровідникові вироби, до складу яких вона входить. Власник має право відтворювати і продавати не тільки мікросхеми, а також і промислові вироби, які включають відповідні напівпровідники [4, 311]. Це одне з питань, яке зустріло сильний супротив з боку країн, що розвиваються під час переговорів стосовно змісту Вашингтонського договору.

Відповідно до правил, запропонованих стосовно договору, особа, яка придбала промисловий виріб, що включає контрафактний напівпровідниковий пристрій, не знаючи про це, може нести відповідальність перед справжнім власником цього пристрою. Хоча є очевидним, що будь-який імпортер таких виробів немає у більшості випадків реальної можливості перевірити той факт, чи є вбудований напівпровідниковий пристрій оригінальним, доки він не розбере відповідне обладнання, але, незважаючи на це, він повинен виплатити компенсацію власникові оригінальної мікросхеми, якщо надійде повідомлення про наявність порушення.

Заключний текст Договору не містить сумнівів відносно того, що охорона не залежить від того, «входить чи не входить інтегральна мікросхема в даний виріб» [5, 224]. З іншого боку, ним не передбачено процедур або заходів покарання, що залишає на розгляд національних законів і судів визначення правових наслідків такої ситуації.

Спеціальні режими охорони, прийняті в розвинених країнах і у відповідному Договорі, в основному спрямовані на встановлення права запобігання сліпому копіюванню мікросхем, що охороняються. На відміну від патентів, вони не надають монопольного права на використання і не перешкоджають самостійній розробці мікросхем (навіть, якщо вони виявляться ідентичними до інших мікросхем, що вже охороняються) і не перешкоджають зворотному конструюванню, що використовує топографії існуючих мікросхем.

Лише невелика група країн, що розвиваються, виготовляє за сучасних умов інтегральні мікросхеми, і мало вірогідно, що в майбутньому інші країни стануть на цей ризикований шлях, який вимагає значних інвестицій та перебуває під впливом коливань нестабільного ринку. Хоча розробка топографій (але не виробництво) мікросхем здійснюється у все більшій кількості країн, що розвиваються, вона стосується креслень топографій для споживчих і напівспоживчих схем, які охороняються в цілому, згідно з угодами між проектувальником і компанією, яка зацікавлена в спеціальному застосуванні (у випадку індивідуальних осіб).

Необхідно мати на увазі, що зворотне конструювання вимагає високого рівня технологічних засобів та значних інвестицій, що перебуває за межею можливостей та інтересів більшості країн, що розвиваються.

Тоді, як охорона топографій інтегральних мікросхем, напевно, не буде мати далекоглядних наслідків для промислового розвитку напівпровідникової галузі в країнах, що розвиваються, вона може мати значний вплив на торгівлю мікросхемами та промисловими виробами, що їх включають. Конфлікти між постачальниками мікросхем можуть відображатися на покупцях при діях, спрямованих на запобігання імпорту, або спричинити додаткові витрати внаслідок оплати зборів при придбанні таких виробів.

Зрозуміло, що країни, які розвиваються, не підтримують прийняття міжнародної охорони в цій галузі і не зможуть отримати вигоди від її прийняття. Але відносна рівновага, досягнута по тексту Вашингтонського договору, представляє розумну відправну точку для досягнення охорони топографій інтегральних мікросхем на національному рівні.