Інтелектуальна власність в Україні: погляд з ХХІ ст.

Фесак П. О. Набуття права інтелектуальної власності на винахід

Згідно з чинним законодавством України, об’єкти права інтелектуальної власності розподіляють на три великі групи: об’єкти авторського права та суміжних прав, об’єкти права промислової власності та засоби індивідуалізації. Автор статті ставить за мету розкрити набуття права інтелектуальної власності на винаходи.

Відповідно до загальноприйнятого визначення, право промислової власності - це сукупність правових норм, які регулюють суспільні відносини, що складаються в процесі створення, оформлення та використання результатів науково- технічної творчості. Відповідно до Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», винахід - це результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології; секретний винахід - винахід, що містить інформацію, віднесену до державної таємниці; службовий винахід - винахід, створений працівником у зв’язку з виконанням службових обов’язків чи дорученням роботодавця за умови, що трудовим договором не передбачене інше або ж з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва і обладнання роботодавця [1]. Джерельною базою, що регулює суспільні відносини, що виникають у зв’язку з набуттям та реалізацією права на винахід є Конституція України, Цивільний кодекс України, Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі». Охоронним документом, що засвідчує наявність права на винахід є патент. Видачею патентів Державний департамент інтелектуальної власності, який після адміністративної реформи 2010 року став називатися Державною службою інтелектуальної власності. В Україні діє реєстр патентів, з яким можна ознайомитися на сайті Держслужби інтелектуальної власності www.sips.gov.ua [2].

Критерії надання правової охорони винаходу передбачені Законом України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» та цивільному кодексі України. Об’єктом винаходу, якому надається правова охорона може бути: продукт (пристрій, речовина, штаммікро організму, культура клітин рослини і тварини тощо); процес (спосіб), а також новее застосування відомого продукту чи процесу. Водночас вищезазначений закон визначає об’єкти технології, на які правова охорона не поширюється. До них належать: сорти рослин і породи тварин; біологічні по своїй основі процеси відтворення рослин та тварин, що не належать до небіологічних та мікробіологічних процесів; топографії інтегральних мікросхем; результати художнього конструювання.

Законом України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» визначає умови патентоздатності винаходу. Винахід відповідає умовам патентоздатності, якщо він є новим, має винахідницький рівень і є промислово придатним. Винахід визнається новим, якщо він не є частиною рівня техніки. Об’єкти, що є частиною рівня техніки, для визначення новизни винаходу повинні враховуватися лише окремо. Винахід має винахідницький рівень, якщо для фахівця він не є очевидним, тобто не випливає явно із рівня техніки. Винахід (корисна модель) визнається промисло вопридатним, якщо його може бути використано у промисловості або в іншій сфері діяльності [1].

Відповідно до статті 463 ЦК України, суб’єктами права інтелектуальної власності на винахід є: винахідник, інші особи, які набули прав на винахід за договором чи законом. Винахідники винаходів є первинними суб’єктами права інтелектуальної власності на окреслені об’єкти, оскільки вони є їх безпосередніми творцями. Ними можуть бути будь-які фізичні особи: громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства. Похідними суб’єктами права інтелектуальної власності на винаходи є фізичні та юридичні особи, які набули відповідних прав на підставі договору (трудового, ліцензійного) чи закону (спадкоємці винахідників чи авторів) [3].

Особа, яка хоче отримати патент на винахід (заявник), подає заявку на його видачу до Державного підприємства «Український інститут промислової власності» (Укрпатент), який здійснює прийом, розгляд та проведення експертизи заявок. Заява подається безпосередньо до Укрпатенту через патентного повіреного або надсилається на адресу Укрпатенту поштою. Вимоги до матеріалів заявки визначаються «Правилами складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель», затверждені наказом Міністерства освіти і науки України від 22 січня 2001 року № 22, зареєстровані в Міністерстві юстиції України за № 173/ 5364 від 27 лютого 2001 року [4]. Заявка - це сукупність документів, необхідних для видачі патенту України на винахід. Заявка складається українською мовою і повинна містити заяву про видачу патенту України на винахід, опис винаходу, формулу винаходу, креслення (якщо на них є посилання в описі), реферат. До заявки додають копію платіжного доручення на перерахування збору з відміткою установи банку або квитанцію. Порядок сплати зборів за подання заявки зазначено Положенням «Про затвердження порядку сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’ єкти інтелектуальної власності», що затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 р. № 1716 [5].

Перейдемо до змісту документів заявки. Заява - це звернення до вповноваженої установи про видачу патенту. Заява складається з двох частин. Перша частина стосується відомостей про винахід, а друга - осіб, що зазначені в заяві. У заяві вказується, який вид документа замовляється, заявник, його адреса, винахідник. Заява складається державною мовою.

Опис винаходу - це досить важлива частина заявки, яка розкриває суть винаходу. Опис починається з назви винаходу та зазначення індексу рубрики чинної редакції Міжнародної класифікації винаходів (МКВ), якої стосується винахід, що заявляють. У структурі опису є такі розділи: галузь техніки, до якої належить винахід; рівень техніки (аналог або прототип); суть винаходу; перелік фігур креслень, якщо такі додаються; відомості, які підтверджують можливості впровадження винаходу.

Формула винаходу - це стисла словесна характеристика технічної суті винаходу, що містить сукупність його суттєвих ознак, які достатні для досягнення зазначеного заявником технічного результату. У разі визнання об’єкта винаходом лише формула набуває правового значення і є єдиним критерієм визначення обсягу винаходу (за нею встановлюється факт використання чи невикористання винаходу). Формула винаходу визначає обсяг дії винаходу в Україні, тобто безліч тих об’ єктів в Україні, на які поширюються права винахідника та одночасно дозволяє встановити факт використання винаходу в Україні шляхом зіставлення ознак реального конкретного об’ єкта з сукупністю ознак, наведених у формулі. Формула винаходу надає фахівцям конкретної області інформацію про технічний стан в Україні, що прямо впливає на технічний прогрес в усьому світі.

Реферат (анотація) - скорочений виклад змісту суті винаходу. Складається лише для інформаційних цілей, а також береться до уваги для тлумачення формули і визначення рівня техніки. Він містить стислий опис і пункти формули. Його структурні елементи назва винаходу і корисної моделі; характеристика області техніки; галузь застосування, якщо це неясно з назви; характеристика сутності винаходу з указівкою, який технічний результат досягається. Мета реферату - надання технічної інформації.

Креслення додаються до заявки, якщо це необхідно для розуміння сутності винаходу. Вони повинні бути погоджені з описом і подані у вигляді графічних матеріалів: фотографій, таблиць, діаграм.

Після надходження заявки на отримання патенту Держслужба інтелектуальної власності проводить експертизу заявки. Під час проведення експертизи експертна установа: встановлює дату подання заявки; визначає, чи належить об’єкт, що заявляється, до об’єктів, які можуть отримати правову охорону; перевіряє заявку на відповідність формальним вимогам Закону України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі» та правилам, встановленим на його основі центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інтелектуальної власності; документ про сплату збору за подання заявки перевіряється на відповідність встановленим вимогам [1].

Результат експертизи викладається в експертному висновку, на підставі якого Дерслужба інтелектуальної власності приймає рішення про видачу патенту або ж про відмову у видачі патенту. На підставі рішення про видачу патенту та за наявності документів про сплату державного мита за видачу патенту й збору за публікацію про його видачу відомості про видачу патенту публікуються в офіційному бюлетені «Промислова власність».Патент вноситься до Державного реєстру патентів. Строк дії патенту на винахід становить 20 років від дати подання заявки.