Інтелектуальна власність в Україні: погляд з ХХІ ст.

Каштальян А.Ю. Захист прав на промисловий зразок: українська практика та європейський досвід

За сучасних умов актуальним є дослідження, що стосуються захисту прав інтелектуальної власності на промислові зразки, що посідають особливе місце в системі об’єктів патентного права. Це пов’язано із тим, що вони переводять ідеальні технічні й технологічні рішення (винаходи, корисні моделі тощо) в товари із врахуванням тенденцій на товарних ринках, вподобань споживачів, напрямів розвитку моди та їх формування сучасними засобами комунікації [1, 432]. Однак неоднозначність промислового зразка як результату інтелектуальної творчої діяльності, схожість з іншими об’єктами прав інтелектуальної власності породжують багато проблемних питань щодо їх охорони, використання та захисту.

Слід зауважити, що окремі питання захисту прав на промислові зразки відображено у напрацюваннях таких авторів, як Ч. Н. Азімов, Ю. Л. Бошицький, В. І. Жуков, Ю. М. Капіца, В. Є. Макода, О. М. Мельник, О.А. Підпригора, О.О. Підпригора, Р. Б. Шишка. Разом із тим, необхідність гармонізації національного законодавства, визначення практичних аспектів захисту промислових зразків за законодавством зарубіжних країн зумовлює актуальність проведення подальших досліджень із захисту промислових зразків в Україні.

Автор статті ставить за мету дослідити умови правового захисту промислових зразків як об’єктів права інтелектуальної власності.

Відповідно до статті 461 Цивільного кодексу України [2], статті 6 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» [3], критерієм придатності промислового зразка для набуття права інтелектуальної власності на нього є його новизна. Аналогічний критерій патентоздатності промислового зразка передбачено і в Угоді про торговельні аспекти права інтелектуальної власності, відповідно до статті 25 якої охорона надається незалежно створеним новим та оригінальним промисловим зразкам. Зразки не є новими та оригінальними, якщо вони суттєво не відрізняються від вже відомих зразків або від комбінацій їх характерних рис. Таким чином, основною умовою охороноздатності промислового зразка, встановленої у законодавстві України, є новизна.

Слід зазначити, що у наукових дослідженнях підкреслюється недосконалість закріпленого у законодавстві України визначення охороздатності промислового зразка. Так, В. Є. Макода, підкреслюючи недосконалість правового регулювання охорони промислових зразків, зазначає, що правовими ознаками промислового зразка названо світову новизну і промислову придатність. Проте патент на промисловий зразок видається без проведення експертизи заявки по суті, тобто під відповідальність заявника, що по суті призводить до зловживань з боку недобросовісних набувачів прав на об’єкти промислової власності, особливо у сфері використання промислових зразків та торговельних марок, коли тотожні складові можуть виступати одночасно елементом і торговельної марки, і промислового зразка [4, 7].

Як доказ, підтвердженням цього є рішення ВГСУ від 22.06.2010 р. №21/101, де ДП «Імідж Холдинг» подало позов до ТОВ «Горбина» про припинення порушень прав власника патенту на промисловий зразок. Позивач на підставі ліцензійного договору з ГСХ Трейдмаркс Лімітед отримав право на використання знака для товарів і послуг «Медовуха». На думку позивача, його права були порушені відповідачем, який є власником промислового зразка «комплект етикеток для алкогольного напою «Медовуха вишнівка». Однак відповідач не погодився із позовом з підстав, що обидва об’єкта не є тотожними і відрізняються тим, що є різними об’єктами права інтелектуальної власності. У ході з’ясованих у справі обставин суд дійшов обґрунтованого висновку, що патент, поданий відповідачем з порушенням прав ДП «Імідж Холдинг» підлягає визнанню недійсним у зв’язку з тим, що до складу промислового зразка включено позначення «Медовуха», що не є тотожним, проте є схожим до ступеню змішування з позначенням «Медовуха», що охороняється за свідоцтвом на знак для товарів та послуг [5].

Крім того, позови про визнання недійсними патентів на промислові зразки в більшості випадків подаються тому, що заявлені промислові зразки не відповідають визначеним в Законі України «Про охорону прав на промислові зразки» умовам патентоспроможності, а саме - умові про новизну. Так, беручи до уваги зміст рішення ВГСУ від 12.05.2007 р. у справі №12/302 за позовом ТОВ «Секвойя» до Державного департаменту інтелектуальної власності патент України на промисловий зразок у вигляді упаковки для миючих засобів було визнано недійсним. Підставою для цього стало те, що промисловий зразок на момент подання заявки не відповідав критерію новизни, оскільки зображення на упаковці за декілька років до подання заявки використовувалось позивачем, і фотографія зазначеного зображення охороняється авторським правом [6].

З метою уникнення дублювання схожих елементів у різних об’єктах права промислової власності Н.О. Халаїм пропонує законодавче визначення новизни промислового зразка доповнити положенням про те, що промисловий зразок не визнається таким, що відповідає вимозі новизни, якщо хоча б одна з його суттєвих ознак відтворює інші об’єкти права інтелектуальної власності й таким чином порушує право на них, які належать іншим особам [7, 9].

Як свідчить практика, деякі країни світу в національному законодавстві встановили інші умови патентоздатності промислового зразка, що полегшує їх захист у судовому порядку. Так, зокрема, основна і найбільш цікава особливість системи захисту промислових зразків у ЄС полягає у тому, що вона умовно розподіляється на дві підсистеми. Одна регулює відносини, що виникають з приводу захисту незареєстрованих промислових зразків ЄС, друга - зареєстрованих.

Відповідно до Регламенту ЄС, умови захисту є однаковими як для промислових зразків, що підлягають реєстрації, так і для промислових зразків, що отримують охорону без реєстрації. Так, промисловий зразок є патентоспроможним, якщо він є :

  1. Новим, відповідно немає тотожного промислового зразка, який було оприлюднено для незареєстрованих промислових зразків до дати, коли промисловий зразок, щодо якого вимагається охорона, вперше було оприлюднено; для зареєстрованих - до дати подання заяви про реєстрацію або, якщо вимагається пріоритет - до дати пріоритету.
  2. Мати індивідуальний характер - якщо загальне враження, яке він справляє на інформованого користувача, відрізняється від загального враження, яке справляється на такого користувача будь-яким промисловим зразком, який було оприлюднено. Під час оцінки індивідуального характеру береться до уваги ступінь свободи автора під час розробки промислового зразка.

Можливість отримання правової охорони промислових зразків без реєстрації була запроваджена спеціально для тих промислових зразків, що користуються попитом дуже короткий період. Як правило, це вироби, що швидко морально застарівають і комерційне життя їх достатньо коротке. Саме з цієї причини проходження достатньо тривалих за часом і потребуючих фінансових витрат формальностей, пов’язаних з процедурою реєстрації таких промислових зразків, недоцільне [8, 233].

Отже, на відміну від законодавства ЄС для промислових зразків України передбачена лише одна умова їх охорони - новизна, що значно ускладнює їх захист у судовому порядку. Крім того, на відміну від ЄС у національній практиці не передбачено відповідної охорони промислових зразків без їх реєстрації.

Таким чином, у сфері охорони прав на промислові зразки як об’єкти прав інтелектуальної власності залишаються проблемні питання, які потребують відповідного вирішення, зокрема, щодо удосконалення чинного законодавства з урахуванням міжнародного досвіду, що зумовлює актуальність та практичну необхідність проведення подальших наукових розвідок у зазначеній сфері.