Інтелектуальна власність в Україні: погляд з ХХІ ст.

Писєва О.В. Питання щодо встановлення взаємозв’язку між певними якостями, репутацією чи іншими характеристиками товару з природними умовами та/або людським фактором указаного географічного місця виготовлення товару як умова надання правової охорони географічному зазначенню походження товару в Україні

Відповідно до Закону України «Про охорону прав на зазначення походження товарів» (далі - Закон), однією з умов надання правової охорони географічному зазначенню походження товару (далі - ГЗПТ) є встановлення того, що позначуваний цією назвою товар має певні якості, репутацію чи інші характеристики, в основному зумовлені характерними для даного географічного місця природними умовами та/або людським фактором [1, ст.7 ч. 4 п. г)].

Встановлення зв’язку між певними якостями, репутацією або іншими характеристиками товару та природними умовами та/або людським фактором указаного географічного місця виготовлення товару на ряду з іншими умовами, визначеними ст.7 ч. 4 Закону, на практиці виявляється основним критерієм, без визначення якого ГЗПТ не може бути зареєстрованим в Україні [1].

Правилами складання, подання та проведення експертизи заявки на реєстрацію кваліфікованого зазначення походження товару та/або права на використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару встановлено, що у заявці на реєстрацію ГЗПТ заявник повинен навести відомості, зокрема, щодо: 1) особливих властивостей товару, які відрізняють цей товар від аналогічних товарів; 2) певних якостей, репутації або інших характеристик товару, пов’язаних з указаним географічним місце; 3) відомості про об’єктивну зумовленість особливих властивостей, певних якостей, репутації або інших характеристик товару природними умовами та/або людським фактором указаного географічного місця [2, п. 2.3.10, п.2.3.11], які виходячи з ст. 10 до ч.5 п.б) Закону, окрім заявки, повинні міститись у висновку спеціально уповноваженого органу [1].

Отже, об’єктивну зумовленість особливих властивостей товару природними умовами чи/або людським фактором, згідно з вищенаведеними нормами повинен визначати і встановити заявник та підтвердити висновок спеціально уповноваженого органу, якими, відповідно до Розпорядження КМУ «Про спеціально уповноважені органи для визначення та контролю особливих властивостей та інших характеристик товарів» № 149-р від 23.04.2001р. [3], є: 1) Мінагрополітики - щодо товарів сільськогосподарського виробництва; 2) Мінкультури - щодо виробів художніх народних промислів; 3) Державне агентство земельних ресурсів - щодо визначення меж географічних місць, з якими пов’язані особливі властивості, певні якості та інші характеристики товарів; 4) Міністерство охорони здоров’я - щодо продуктів харчування, продовольчої сировини та мінеральних природних вод.

При встановленні зазначеної об’єктивної зумовленості для реєстрації ГЗПТ необхідно враховувати, що такому об’єкту як ГЗПТ властиве «роздвоєння» на природні продукти і комбіновані, які в основному залежать від людського фактору [4]. Тобто, висновок щодо особливих властивостей або інших характеристик товару може ґрунтуватися на тому, що вони зумовлені чи пов’язані з: 1) природними умовами вказаного географічного місця виготовлення товару; 2) природними умовами вказаного географічного місця виготовлення товару та людським фактором; 3) людським фактором.

На перший погляд, процедура є зрозумілою та на практиці заявники стикаються з такими проблемами, як: 1) невизначеність конкретного спеціально уповноваженого органу в системі того чи іншого Міністерства, який компетентний надавати необхідні висновки та проводити дослідження зазначеного взаємозв’язку; 2) відсутність методичних рекомендацій та інструкцій, що встановлюють методи та критерії, способи та засоби, якими керуються спеціалісти при винесенні рішення щодо наявності чи відсутності об’єктивної зумовленості характеристики товару з зазначеними природними умовами та/або людський фактором.

Так, наприклад, для реєстрації ГЗП мінеральних вод, де особливі характеристики товару в основному зумовлені природними умовами, заявник повинен отримати висновок про наявність відповідного взаємозв’язку від МОЗ України, спеціально уповноваженим органом при Міністерстві є ДУ «Український НДІ медичної реабілітації та курортології МОЗ України», в структурі якого діє Український державний Центр стандартизації і контролю якості природних і преформованих засобів, який і ухвалює відповідний висновок, керуючись встановленими ГСТУ, ДСТУ та іншими санітарними нормативами.

Відповідно до Реєстру ДСТУ 878, по кожній воді наведено мінімальний комплект даних, які однозначно описують продукт як питну мінеральну воду конкретного найменування з тільки їй притаманною характеристикою, сполученням компонентів хімічного складу, виключаючи дублювання назв, але питання щодо встановлення взаємозв’язку визначеної мінеральної води з природними умовами вказаного назвою географічного місця виготовлення цим нормативом не регулюється, а, отже, висновок не відповідає визначеній Законом умові [1, ст. 7 п. в].

Відсутність законодавчого врегулювання зазначених питань породжує корупційну систему його вирішення та, як наслідок, правову незахищеність заявників. Це виражається у неможливості судового оскарження винесеного уповноваженим державним органом вищезазначеного висновку, який, фактично, ґрунтується на особистому переконанні особи, яка наділена повноваженнями встановлення об’єктивної обумовленості характеристики товару з зазначеними природними умовами та/ або людський фактором.

Проекти відомчих нормативних актів, які покликані вирішити та врегулювати цю прогалину в роботі кожного спеціально уповноваженого органу, все ще залишаються на стадії розробки, але, незважаючи на це, згідно з офіційними відомостями опублікованими на сайті Державного підприємства «Український інститут промислової власності», в Україні на сьогоднішній день зареєстровано 19 кваліфікованих зазначень походження товарів. Останній з них отримав Свідоцтво про реєстрацію у 2012 р.

Аналізуючи законодавство зарубіжних країн щодо врегулювання цього питання, можна виокремити досвід Франції, де при Міністерстві сільського господарства створено Національний інститут походження якості («Institut national de l’origine et de la qualité - INAO), у сферу діяльності якого входить організація проведення експертизи назв місця походження товарів, встановлення взаємозв’язку між природними умовами, включаючи людський фактор, конкретного географічного місця походження і властивостями, якістю або іншими специфічними характеристиками продуктів, що походять з цього географічного місця. Тобто, питання щодо того, до якого органу необхідно звернутись, для отримання висновку про наявність обумовленого взаємозв’язку вирішено однозначно. Відповідно не виникає сумнівів у його компетенції, оскільки у кожному окремому випадку для проведення експертизи властивостей товарів з природними умовами (людським фактором) створюється комісія експертів, до якої залучаються фахівці - представники промисловості, науковці, асоціації споживачів.

Отже, визначені питання щодо процедури встановлення взаємозв’язку між певними якостями, репутацією чи іншими характеристиками товару з природними умовами та/або людським фактором указаного географічного місця виготовлення товару в Україні потребує нагального доопрацювання та розроблення відомчих нормативних актів, які приведуть в правове поле діяльність визначення спеціальних органів і нададуть об’єктивності та законності їх висновкам.