Інтелектуальна власність в Україні: погляд з ХХІ ст.

Петренко С.А. Особливості встановлення факту передач об’єкту авторського права за допомогою файлообмінних p2p мереж та методи протидії ним

Нестримний розвиток інформаційного суспільства супроводжується активним застосуванням мережевих технологій в різних сферах життєдіяльності людини. З використанням цих технологій відбувається не тільки створення, зберігання, копіювання поширення і передача інформації, а й порушення прав інтелектуальної власності.

Питання щодо удосконалення правового регулювання відносин в мережі Інтернет стосовно об’єктів права інтелектуальної власності, активно обговорюються як у наукових колах, так і серед практиків. Серед наукових досліджень, присвячених цим питанням, слід відзначити роботи А. Матвеєва [1], С. Бабкіна [2], В. Наумова [3], А. Серго [4], О. Пастухова [5], J. Bessen та E. Maskin [6], А. Lipsius [7], F. Maniatis [8], C. Jezequel, A. Lemenicier та L. Blin [9], S. Hamalian та Y. Proulx [10], R. Saenz [11] та інших.

Одним з достатньо не вивчених та дискусійних на сьогоднішній день є питання встановлення порушення авторських прав при використані файлообмінних p2p (peer two peer) мереж (далі - торрентів).

Для усвідомлення особливості процесу розповсюдження об’єктів авторського права через торрент та сутності відносин, які виникають при цьому між користувачами та власником торрент серверу, розглянемо принцип роботи торрентів.

Торренти розміщуються на спеціальних серверах (далі - BitTorrent-трекерах) і дозволяють користувачам (далі - торрент- клієнтам) здійснювати кооперативний обмін файлами між собою в мережі Інтернет за допомогою пірингового (P2P) мережевого протоколу. При використанні пірингового (P2P) мережевого протоколу файли передаються частинами від одних торрент- клієнтів до інших торрент-клієнтів. Кожен торрент-клієнт, отримуючи частини файлу, водночас віддає їх у мережу іншим торрент-клієнтам. Порціонне (сегментне) отримання файлу торрент-клієнтом може відбуватися як від одного, так і від декількох інших торрент-клієнтів.

Отже, відповідно до технологічних особливостей пірингового (Р2Р) мережевого протоколу, на серверному ресурсі (ВіїТоггеШ;- трекеру) відсутній файл, що є об’єктом передачі між торрент- клієнтами, та, у контексті цієї роботи, об’єктом авторського права у цифровій формі представлення. ВіїТоггеП;-трекер лише забезпечує з’єднання торрент-клієнтів і надає їм доступ до торрент-файлу з інформацією про об’єкт авторського права, який планується передавати, а саме: URL ВіҐГоггеП;-трекер (визначник місцезнаходження ресурсів торрент-клієнтів на яких розміщується файл, що містить об’єкт авторського права у цифровій формі представлення); загальна інформація про закачуваний файл (ім’я, довжину тощо); контрольні суми сегментів закачуваного файлу; інші метадані.

При цьому, з окремо взятого переданого/прийнятого сегменту об’єкта авторського права у цифровій формі від одного або декількох торрент-клієтів до одного або декількох інших торрент-клієнтів неможливо встановити, копіювання якого саме об’єкту авторського права відбувається. Остаточну відповідь на це питання можна отримати лише після формування повного файлу на апаратному засобі торрент-клієта. Тобто, для підтвердження факту розповсюдження об’єкту авторського права через торрент та ідентифікації причетних до цього торрент-клієнтів необхідно фіксувати весь процес: від створення торрент-файлу до створення копії об’єкту авторського у цифровій формі на апаратному засобі торрент-клієнта.

Дії торрент-клієнтів, що здійснюють розповсюдження та копіювання об’єкта авторського права через торрент, можна класифікувати як співучасть у злочині, відповідно до ст. 26 Кримінального кодексу України, а сам злочин, як такий, що здійснений групою осіб, відповідно до ст. 28 зазначеного Кодексу.

Існуючі на сьогодні методи протидії порушеннями у ШггеШ> мережах є недостатньо ефективними, про що свідчить судова практика як в Україні, так і в інших державах світу. Вирішення цього питання лежить у площині взаємовигідних рішень між правовласниками об’єктів авторського права, власників ВіїТоггей-трекерів та торрент-користувачів, а також належним правовим регулюванням відносин між ними.

Ряд експертів [4; 6] схиляються до думки, що найкращий вихід - це грамотна монетизація торрентів, ґрунтована на конструктивному діалозі правовласників об’єктів авторського права, власників ВіїТоггей-трекерів, торрент-користувачів та державної влади.

Одним із варіантів монетизації є принцип виплати винагороди правовласникам за використання об’єкту авторського права, заснований на абонентській платі за користування ВіТоггеП;- трекерами. Обґрунтований розмір такої абонентної плати за використання об’єктів авторського права в результаті файлообміну повинен бути прийнятним для торрент-клієнтів, аби не відвадити їх від певного ресурсу. В обмін на абонентську плату, сплачену на адресу адміністратора ресурсу, користувач отримує можливість необмеженого доступу до контенту, який розповсюджується за допомогою ВіїТоггей-трекера. За умови недостатності надходжень від абонентської плати для виплати винагороди правовласникам, вони можуть компенсуватися за рахунок частини прибутку від реклами, який отримує власник ВіїТоггей-трекера.

Підсумовуючи викладене вище зазначимо, що удосконалення законодавства щодо регулювання відносин в мережі Інтернет навколо об’єктів авторського права поступово має привести до зміни правової культури використання Інтернету та підвищення правової свідомості користувачів задля розуміння того, що отримання доступу до об’єктів авторського права не повинно порушувати права інтелектуальної власності інших осіб.