Розрізняють три поверхи фасцій і м’язів тазового дна. Зовнішній (нижній) поверх представлений такими м’язами, як:

1) цибулинно-печеристий (m. bulbocavernosus) — парний м’яз, охоплює вхід у піхву і пролягає від клітора до сухожилкового центра промежини;

2) поверхневий поперечний м’яз промежини (m. transversus регіпеі superficialis) — парний м’яз, пролягає від сідничого горба до сухожилкового центра промежини;

3) сідничо-печеристий м’яз (m. ischiocavemosus) — парний м’яз, пролягає від клітора до сідничого горба;

4) зовнішній м’яз — замикач відхідника (m. sphincter ani extemus), оточує пряму кишку в ділянці відхідника.

Середній поверх розташований під першим шаром м’язів, займає всю передню частину виходу з таза, утворюючи сечостатевий трикутник (сечостатеву діафрагму). Основна його функція — підтримання піхви та промежини. Серед м’язів, що формують сечостатеву діафрагму, розрізняють:

1) глибокий поперечини м´яз промежини (m. transversua perinei profundus) — трикутна пластина зі щільної фіброзно-м’язової тканини, натягнута між лобковим симфізом і сідничими горбами;

2) сечостатевий м’яз-замикач (m. sphincter uroeenitalis) — оточує сечівник і вхід у піхву.

Верхній поверх сформовано діафрагмою таза, найглибшим шаром м’язів, який утворює нижню межу порожнини малого таза.

Діафрагма таза представлена такими м’язами:

1) м’яза — підіймача відхідника (m. levator апі); волокна цього м’яза розташовані віялоподібно і сходяться до середини тазового дна, прикріплюючись до куприка і верхівки крижів;

2) куприковим м’язом (ш. coccygeus).

В акушерстві поняття “промежина” (речпеит) визначають як час гину дна таза, яка включає проміжок між задньою спайкою соромітних губ і відхідником.

З акушерської точки зору, в малому тазі розрізняють чотири площини: площину входу, площину широкої частини, площину вузької частини, площину виходу. Кожна з н их має свої розміри та межі.

Площини входу в малий газ обмежена спереду верхнім краєм симфізу, з бою в — межовими лініями, ззаду — мисом; за формою нагадує нирку,

Розрізняють такі розміри площини входу в малий таз (мал. 13):

1) прямий — відстань від частини внутрішньої поверхні симфізу, що найбільше виступає, до миса становить 11 см;

2) поперечний — відстань між межовими лініями становить 13 см;

3) два косих розміри (лівий і правий) — становлять 12 см кожен.

Площина широкої частини малого таза обмежена спереду серединою симфізу, з боків — серединою кульшових западин, ззаду — 8см. Має два однакових розміри — прямий і поперечний, які відповідно становлягь 12,5 см.

Площина вузької частини малого таза обмежена спереду нижнім краєм симфізу, з боків — сідничими остями, ззаду — верхівкою крижів. Прямии розмір становить 11,5см, поперечний — 10,5 см.

Площина виходу (мал 14) обмежена нижнім краєм симфізу, сід- чи´їнми горбами та верхівкою куприка. Прямий розмір — 9 -9,5 см, поперечним — 11 см.

Розрізняють такі кон’югати:

1) справжню (conjugata vera) — прямий розмір входу в малий таз (11 см;;

2) анатомічну (conjugata anatomica) — відстань від середини верхнього краю симфізу до мису становить 11,5 см,

3) діагональну (conjugata diagonals) — відстань від нижнього краю симфізу до мису становить 12,5—13 см (мал. 15).

Провідна лінія тази (тазова вісь) — це лінія, що з’єднує середини прямил розмірів усіх площин малого таза (мал. 16).

Кут нахилу таза — це кут. утворений перетином площини входу в малий таз із горизонтальною лінією при вертикальному положенні тіла жінки, в нормі становить 55—60°.

Лобковий кут — це кут між гілками лобкових кісток, становить 90—100°.

Для оцінювання внутрішніх розмірів таза використовують зовнішні розміри, які вимірюють за допомогою тазоміра (три поперечних і один прямий; мал. 17):

1) Міжостюва відстань (distantia spinarum) — відстань між передньо верхніми остями клубових кісток (25—26 см);

2) міжгребенева відстань (distantia enstarum) — відстань між найбільш виступними точками гребенів клубових кісток (27—28 см);

3) міжвертлюгова відстань {distan- tia trochanterica) — відстань між най- віддаленішими точками великих вер стегнових кісток (31 см);

4) зовнішня кон ’югата (conjugata externa) — відстань між вертлюговою ямкою та верхнім краєм симфізу (20 см)

Доношена дитина має середню масу тіла 3000—3500 г, зріст — 50 см.

Акушерське значення мають розміри голівки плода, характеристика швів і тім´ячок мозкоього черепа. Розрізняють стріловий шов (sutura sagittal is), який розділяє тім’яні кістки в сагітальному напря мку, todoeuu (sutura frontalis) — розділяє в сагігальному напрямку лобові кістки, вінцевий I utura coronalis) відділяв головні кістки від тім’яних у фронтальному напрямку, ламйдоподііїний шов (sutura lambdoidea) — відділяє пм’яні кістки від потиличної. На черепі плода визначають велике, мале та два бічних тім’ячка. Велике (передне) тім’ячко розташоване між двома лобовими і двома тім´яними кістками, має форму ромба, у якому сходяться стріловий, лобовий і два вінцевих шви.

Мале (заднє) тім´ячко трикутної форми, у ньому сходяться три шви — стріловий і два ламбдоподібних. Бічні гім’ячка розміщені між лобовою, скроневою та клиноподібною кістками — передньобічне (клиноподібне) тім’ячко, та між скроневою, тім’яною і потиличною — задньобічне (соскоподібне) тім´ячко.

Визначають такі розміри голівки плода:

— малий косий (diametr suboccipitobregmatica) — від підпотиличної ямки до середини великого тім´ячка (діаметр — 9,5 см, окружність — 32 см);

— великий косий (diametr mentoocciDitalis) — від потиличного горба до підборіддя (діаметр — 13,5 см, окружність — 40 см);

— середній косий (diametr subocc ipitofrontaiis) — від підпотиличної ямки до волосистої частини лобової ділянки (діаметр — 10,5 см, окружність — 33 см);

— прямий (diametr frontoocc ipitalis) — від перенісся до потиличного горба (діаметр — 12 см, окружність — 34 см);

— вертикальный (diametr trachelobrcgmatica) — від під’язикової кістки до великого тім’ячка (діаметр — 9,5 см, окружність — 33 см);

— великий поперечний (diametr b´parietal´s) — найбільша відстань між тім’яними горбами (9,5 см);

— малий поперечний (diametr bitemporalis) — найбільша відстань між краями вінцевого шва (8 см).

Виді тяють також поперечний розмір іиечей (diametr biacromialis), діаметр якого становить 12 см, окружність — 35 см, і поперечний розмір сідниць (diametr intertrochanterica) з діаметром 9 см та окружністю 25 см.

Розрізняють поняття “зрілість плода” і ‘‘доношеність плода”. Доношеним вважають плід, внутрішньоутробний вік якого перевищує 37 тиж. Зрілим є плід із довжиною тіла не меншою ніж 47 см і масою тіла не меншою ніж 2500 г. До інших ознак зрілості належать положення пупка посередині між лобком і мечоподібним відростком, стан шкіри (рожевий колір; сироподібна змазка наявна лише в пахвових ямках; і пахвинних складках), розвиток волосся (довжина — до 2 см) та нігтів (прикривають кінцеві фаланги пальців), пружність хрящів вушних раковин і носа, опуїцсння яєчок у калитку в хлопчиків і прикриття малих соромітних губ великими у дівчаток.