До зганяльних пологових сил належать перейми та потуги. Перейми — періодично повторювані скорочення м’язів матки. Потуги — скорочення м’язів матки та приєднання ритмічних скорочень м’язів передньої черевної ст´нки, діаграми (другий і третій періоди пологів).

Скоротлива діяльність матки характеризується частотою (кігькість перей- міВ за 10 хв), триваїїстю, силою (амплітуда скорочень), болісними відчуттями, які залежать від порогу больової чутливості жінки. Тривалість переймів зростає з розвитком пологової діяльності (від 10—15 на початку до 60—80 с наприкінці пологів).

Під час переймів у м’язах матки одночасно здійснюються так- пгроиеси: контракція, ретракція і дистракція. Контракція — скорочення кожного м’язового шару, ретракція — зсув м’язових шарів відносно одне одного, дистракція — розтягування м’язів шийки матки та нижнього сегмента.

Шийка матки розкривається в основному за рахунок наведених више м’язових змін. Додатково має значення тиснення частини, іцо передлежить, на шийку матки, підвищення внутрішньоматкового тиску, посилення тиску тіла матки при розслабленні нижнього сегмента, тиск амніотичного міхура. Під час переймів амніотичний міхур напружується, вклинюється в канал шийки матки та розширює його, сприяє згладжуванню та розкриттю шийки. При перших і повторних пологах шийка матки розкривається по-різному. При перших пологах спочатку розкривається внутрішнє вічко, шийка матки згладжується, а потім — зовнішнє (мал. 27). При повторній пологах внутрішнє і зовнішнє вічка розкриваються одночасно.

Межу між тілом матки і нижнім сегментом, який розтягується, називають контракціиним кііьцем. Воно визначається після відходження амніотичної рідини. Зазвичай контракційне кільце на стільки пальців розміщене вище від лобка, на скільки розкрита шийка матки.

Нижній сегмент матки охоплює передлежачу частину плода щільним кільцем, створюючи внутрішній пояс притиснення. Завдяки цьому навколоплідні води розподіляються на передні (нижче поясу притиснення) і задні (вище поясу притиснення).

При повному розкритті шийки матки (10—11 см) амніогичний міхур розривається за рахунок підвищення внутрішньоматкового тиску, перерозтяг- нення плодових оболонок та відсутності опори для амніотичного міхура у вигляді шийки матки. У разі цілості амніотичного міхура внутрішньоматко- вий тиск на передлежачу частину плода рівномірний. При розриві амніотич- ного міхура внутрішньоматковий тиск перевищує атмосферний, тому відтік венозної крові з частини, що передлежить, утруднений, унаслідок чого на ній виникає пологова пухлина.

Вилиття навколоплідних вод класифікують як:

— своєчасне — у разі повного або майже повного розкриття шийки матки (кінець першого періоду пологів);

— раннє — за наявності регулярної пологової діяльності до розкриття шийки матки на 7—8 см;

— передчасне — до початку пологів;

— запізніле — при повному відкритті шийки матки і потугах, що почалися.