Матка. Безпосередньо після закінчення третього періоду пологів відбувається значне скорочення матки, якії набуває кулястої форми і дещо сплющується в перед ньозадньому напрямку. Її дно розташоване на 15—16 см више від лобка. Товщина стінок матки, найбільша в ділянці дна (4—5 см), поступово зменшується в напрямку до шийки матки, товщина м’язів якої 0,5 см. У порожнині матки міститься невелика кількість згустків крові. Завдяки відновленню тонусу м’язів газового дна матка піднімається і її дно розміщується на рівні пупка.

Маса матки відразу після пологів становить близько 1000 г, наприкінці першого тижня — 500 г, за 2 тиж. — 350 г, наприкінці третього тижня — 250 г. На 7—8-й тиждень маса матки становить 50—60 г, як перед вагітністю.

Упродовж перших 10 днів після пологів дно магки опускається щодня приблизно на 1,5 см і на 10- й день встановлюється на рівні лобка.

Інволюція шийки матки починається з внутрішнього вічка і має деякі особливості. Відразу після пологів шийка матки вільно пропускає руку акушера. Через 10—12 год після пологів шийка матки пропускає два-три пальці. На 3-й день канал шийки матки пропускає один палець, а на 8—10-й день внутрішнє маткове вічко закривається. Зовнішнє маткове вічко закривається тільки до кінця 2—3-го тижня.

Нормальні виділення з післяпологової матки спочатку мають вигляд кров’яних лохій (lochia rubra) червоного кольору. Це кров, рештки оболонок і децидуальної тканини. Протягом наступних 3—4 днів кількість лохій швидко зменшується і вони набувають червонувато-коричневого забарвлення, Після того як виділення набувають серозного або слизистого характеру і бліднішають, їх називають серозними лохіями (lochia serosa). Протягом 2—3-го тижня післяпологового періоду виділення стають густішими, набувають слизистого характеру і жовтувато-білого забарвлення (слизисті лохії, або lochia alba). До кінця 5—6-го тижня післяпологового періоду лохії´ зникають.

Відновлення слизової оболонки матки за рахунок епітелію базального шару ендометрія закінчується на 10-й день, а повне утворення нового функціонального шару — до кінця післяпологового перюду.

У яєчниках жовте тіло продовжує зворотний розвиток. У період лактації на тлі дії пролактину овуляція не насгає. Після припинення лактації, здебільшого через 1,5—2 міс., починається менструація.

Грудні залози. У перші 2—3 дні після пологів грудні залози м’які, з них виділяється густа, клейка рідина жовтуватого кольору — молозиво, до складу якого входя іь білки, жири, вуглеводи, солі, ферменти, лейкоцити із жировими включеннями (тільця молозива). На 2—3-й день з’являється молозиво (раннє), на 4—5-й — перехідне молоко, а на 2—3-й тиждень — зріле молоко.

Молоко утворюється в грудних залозах та виділяється з них (лактація) поступово і на 3—4-й день досягає максимальної кількості. Лактація переважно встановлюється на 6—7-й день після пологів. До 4—5-місячного віку дитини лактація досягає 0,8—1,2—1,5 л молока протягом доби.

Білки материнського молока — казеїн, альбумін, глобулін — містять амінокислоти, які сприяють процесам травлення і обміну речовин новонародженого.

Материнське молоко ві чіграє важливу роль у передачі імунітету від матері до дитини. Імуноглобулін продукується безпосередньо в грудних залозах матері. Поірапляючи з грудним молоком у кишки дитини, блокує, розмноження в них хвороботворних кишкових і дизентерійних паличок, стафілококів, сальмонел, пневмококів, окремих вірусів, сприяє виділен ню їх з організму.

Материнське молоко багате на залізовмісний білок лакгоферин, ферменти лізоцим і лакгопероксидазу, які блокують життєдіяльність бактерій, і противірусний фермент — інтерферон. Жіноче молоко містить таку форму зв’язаного з білком заліза, яка значно легше засвоюється дигячим організмом, ніж та, що входить до складу коров’ячого молока. Жири жіночого молока, зокрема поліненасичені жирні кислоти (лінолева й арахідонова), поліпшують засвоєння білків і жирів їжі, запобігають ураженню шкіри (ексудативний діатез, екзема), включають важливі для організму жиророзчинні вітаміни А, Е, D. У молош матері також містяться аскорбінова кислота, вітаміни групи В, мінеральні речовини, лактоза (молочний цукор).

Природне вигодовування материнським молоком має неоціненне значення для нормального розвитку новонародженого і формування опірності його організму різним захворюванням.

У перші 12—14 днів післяпологового періоду склад молока змінюється (первинне молоко). Надалі біохімічний склад молока за умови нормального психофізичного стану породіллі набуває посіпшого характеру (вторинне молоко).

Молоко має лужну реакпію. Питома вага молока — 1026—1036. Склад молока у відсотках: 87,5 — води, 1,13 — казеїну, 0,9 — альбуміну, 7,1 — цукру, 3,37 — жиру.

Загальний стан та внутрішн; органи. Загальний стан породіллі переважно задовільний. Можливий переймоподібний біль, спричинений скороченням матки, іноді інтенсивний — піл час годування груддю. Пульс сповільнений (фізіологічна брадикардія), нестійкий. Дихання — 14—16 *а 1 хв. Артеріальний тиск не підвищений, навпаки, має тенденцію до зниження в перші дні. Обмін речовин у перші тижні післяпологового періоду підвищується, надаті — нормалізується. Функція нирок не зазнає значних змін. Іноді породілля не відчуває позивів до сечовипускання шо може бути зумовлене атонією сечового міхура. Можлива болісність при сечовипусканні, пов´язана з потраплянням сечі на травмовані ділянки промежини і зовнішні статеві органи. Після пологів перистальтика кишок знижена внаслідок парасимпатикотонії, що призводить до затримки випорожнення (закрепів).