Акушерство і гінекологія: У 2 кн. — Кн. 1: Акушерство

Ведення періоду новонародженості

Послідовність дій при здійсненні медичного догляду за новонародженим у пологовій залі. Відразу після народження акушерка викладає дитину на живіт матері, обсушує голову і тіло дитини попередньо підіїрітою стерильною пелюшкою, одягає дитині чисті шапочку і шкарпетки, накриває сухою чистою пелюшкою та ковдрою. Одночасно лікар педіатр-неонатолог, а за його відсутності — лікар акушер-гінеколог виконує первинне оцінювання стану новонародженого, основна мета якого — встановити, чи немае природжених вад розвитку й інших патологічних станів, які б вимагали невідкладного обстеження та втручання; чи відбулася рання фізіологічна адаптація новонародженого. При масі тіла понад 2500 г, терміні вагітності понад 37 тиж., нормальному диханні, активних рухах, за наявності активного крику, задовільного м’язового тонусу, за відсутності видимих вад внутрішньоутробного розвитку догляд за новонародженим такии самий, як і за здоровою дитиною.

Після закінчення пульсації пуповини, але не пізніше ніж через 1 хв після народження дитини, акушерка, замінивши стерильні рукавиці, перетискає та перетинає пуповину, за умови задовільного стану´ дитини (за результатами первинного оцінювання стану новонародженого) перекладає дитину на груди матері. За умови появи пошукового і смоктального рефлексів (дитина піднімає голову, відкриває широко рот, шукає груди матері) акушерка допомагає здійснити перше раннє прикладання дитини до грудей. Через 30 хв після народження дитини акушерка електронним термометром вимірює новонародженому температуру тіла в пахвовій ділянці та записує результати термометрії у карті розвитку новонародженого. Після здійснення контакту матері і дитини «очі в очі” (але не пізніше ніж у першу годину життя дитини) акушерка після оброблення рук проводить профілактику офтальмії в новонародженого із застосуванням 0,5 % еритроміцинової або 1 % теграциклінової мазі відповідно до інструкції застосування одноразово. Контакт “шкіра до шкіри” триває не менше 2 год у пологовій залі, після чого акушерка перекладає дитину на зігрітий сповивальний стіл, здійснює оброблення та клемування пуповини, вимірює зріст, окружність голови та грудної клітки, визначає масу тіла Під час перетинання та клемування пуповини варю чітко дотримувати основних принципів: ретельно мити руки, використовувати стерильні інструменти, рукавички, чистий одяг для дитини. Перерізають пуповину стерильними ножицями, через 2 год після народження дитини на сповивальному столі накладають стерильну одноразову клему на відстані 0,3—0,5 см від пупкового кільця. Пуповинний залишок не накривають пов’язками або підгузками. Нема потреби в обробленні пуповинного залишку антисептиками й антибактеріальними засобами за умови забезпечення раннього контакіу матері і дитини “шкіра до шкіри” з подальшим спільним перебуванням. За відсутності раннього контакту “шкіра до шкіри” та за умови подальшої ізоляції від матері з метою профілактики колонізації організму новонародженого госпітальною мікрофлорою рекомендують обробляти луповинний залишок і пуповинну ранку розчином брильянтового зеленого. П у повинний залишок має бути сухим і чистим. Потрібно стежити за ймовірними ознаками інфекції. Акушерка (медичка сестра; одягає дитині чисті повзуни, сорочечку, шапочку, шкарпетки, рукавички. Дозволено використовувати чистий домашній одяг. Дитину з матір´ю вкривають ковдрою і переводять у палату спільного перебування з дотриманням умов теплового ланцюжка, найважливішою з яких є забезпечення температури в пологовій залі (операційній) не нижче ніж 25 °С.

Організаційні умови забезпечення підтримання теплового ланцюжка впроваджуються під час пологів та в перші дні після народження дитини, щоб зменшити втрати тепла. Невиконання хоча б одного з цих заходів розриває тепловий ланцюжок, унаслідок чого виникає загроза переохолодження. Межами нормальної гедшератури тіла новонародженого потрібно вважати 36,5—37,5 °С при вимірюванні в пахвовій ділянці. У разі недотримання умов теплового ланцюжка підвищується ризик розвитку´ в новонародженого гіпоглікемії, метаболічного ацидоїу, інфекції, дихальних розладів, уражень ЦНС (крововиливи, судоми).

Десять кроків теплового ланцюжка включають:

1) забезпечення належної температури в пологовій залі — 25—28 °С;

2) неіайне обсушування дитини (відразу після народження, проте до перетинання пуповини акушерка обсушує тіло та голову дитини стерильними, сухими, попередньо підігрітими пелюшками);

3) забезпечення контакту “шкіра до шкіри” запобігає в фаті тепла та сприяє колонізації організму дитини мікрофлорою матері. Дитину накривають чистою, попередньо підігрітою пелюшкою, потім дитину разом з матір´ю накривають ковдрою; у такому контакті вони перебувають протягом не менше ніж 2 год, до переведення в палату спільного персбуваі гня;

4) навчання грудному вигодовуванню;

5) відстрочення зважування та купання новонародженого (виконання цих процедур відразу після народження призводять до втрати тепла);

6) правильне сповивання (туге сповивання шкідливе для новонародженого, тому що зменшує ефективність підтримання організмом дитини тепла, обмежує її рухи та дихальні рухи. У зв’язку з цим дитину одягають у чисті теплі повзуни, сорочечку, шапочку, шкарпетки та накривають теплою ковдрою);

7) забезпечення цілодобового спільного перебування матері та дитини. Як результат — годування на вимогу, профілактика гіпотермії та внутрішньолікар- няної інфекції;

В) транспортування в теплих умовах;

9) реанімація в теплих умовах. У новонародженого з асфіксією не може вироблятися достатня кількість тепла, у зв’язку з чим підвищується ризик виникнення гіпотермії. Тому важливо забезпечити проведення реанімаційних заходів у теплих умовах;

10) підвищення рівня підготовки медичних працівників. Усі медичні працівники повинні мати відповідну підготовку та навички з принципів дотримання теплового ланцюжка. Медичні працівники інформують членів сім’ї щодо важливості підтримання нормальної температури тіла дитини

Більшість новонароджених не потребують проведення рутинних медичних втручань, у тому числі оглядів лікарями-спеціалістами. Кожне медичне втручання, в тому числі і огляд лікаря-спеціаліста, має бути обгрунтованим та безпечним для дитини і здійснюватися за умови отримання згоди поінформованої матері.

Більшість здорових новонароджених не потребують відсмоктування слизу з ротової порожнини та носової частини глотки. Якщо виникає потреба забезпечити прохідність верхніх дихальних шляхів у здорового новонародженого, варто застосовувати грушу, оскільки при її використанні вірогідність виникнення ускладнень менша, ніж при відсмоктуванні катетером.

Здорові новонароджені не потребують додаткового обстеження та консультацій лікарів-спсціалістів. Лабораторне дослідження крові новонародженого проводять, якщо в матері 0 (І) група крові та/або негативний резус. Необхідно визначити групу крові та резус-фактор шляхом дослідження пуповинної кров за умови, якщо жінку не було обстежено на рівень резус-антитіл та якщо в неї негативний резус. Визначають рівень білірубіну в пуповинній крові.

Перше зважування новонародженого здійснюють у пологовій залі після забезпечення контакт}7 “шкіра до шкіри” та прикладання дитини до грудей перед переведенням дитини в палату спільного перебування матері й дитини. Здоровий новонароджений не потребує щоденного зважування, його виконують за медичними показаннями. Перед виписуванням з пологового стаціонару зважування дитини є обов’язковим.

Первинне оцінювання стану новонародженого здійснює лікар педіатр- неонатолог, а в разі його відсутності — лікар акушер-гінеколог відразу після народження дитини та перед переведенням дитини в палату спільного перебування з матір’ю. Надалі лікар педіатр-неонатолог оглядає дитину щодня, відмічає зміни в динаміці і записує їх у карту розвитку новонародженого. Він інформує матір щодо стану здоров’я дитини, дає рекомендації за доглядом. У день виписування дитини з пологового стаціонару огляд лікаря педіатра-не- онатолога є обов’язковим.

Первинний лікарськии огляд новонародженого в пологовій залі:

1) встановити наявність чи відсутність у дитини природжених аномалій, ознак інфекції, інших патологічних станів, які потребують медичного втручання;

2) здійснити комплексне оцінювання стану новонародженого за результатами первинного лікарського огляду та з урахуванням даних анамнезу і зробити відповідні призначення щодо подальшого медичного догляду.

У разі фізіологічної адаптації новонародженого (табл. 5) в умовах раннього необмеженого контакту з матір’ю, раннього прикладання до грудей, за відсутності природжених вад розвитку або інших порушень, враховуючи результат лікарського огляду, дитину вважають здоровою на момент огляду.

Таблиця 5. Показники адаптації, які необхідно визначати під час первинного лікарського огляд)

Ознаки

Нормальні межі

Частота серцебиття

100— 160 за 1 хв

Час гота дихання

30—60 за 1 хв

Колір шкіри

Рожевий. Центральний ціаноз відсутній

Рухи

Активні

М’язовий тонус

Задовільний

Температура тіла новонародженого

36,5-37,5 °С

В акушерському стаціонарі мають бути забезпечені умови спільного перебування матері та новонародженого, тобто перебування матері та дитини в одній кімнаті протягом 24 год з моменту народження до моменту виписування зі стаціонару. Спільне перебування включає контакт “шкіра до шкіри” в пологовій залі, спільне транспортування дитини з матір’ю в палату спільного перебування. лише грудне вигодовування на вимогу дитини, догляд матері за своєю дитиною із залученням членів родини, обґрунтовану мінімізацію втручань з боку медичною персоналу. Усі нризначення та маніпуляції (вакцинація, обстеження) виконують у палаті спільного перебування в присутності матері та за її поінформованої згоди. Серед протипоказань до спільного перебування дитини з матір´ю виділяють відкриту форму туберкульозу, гострі психічні захворювання матері. Температуру тіла дитини вимірюють двічі на добу. Протягом першої доби термометрію здійснює медична сестра, надалі — мати.

Догляд за шкірою і підмивання новонародженого під теплою проточною водою здійснює протягом першої доби медична сестра і навчає матір, яка надалі виконує це самостійно. Шкіра новонародженого потребує особливого догляду, оскільки вона є захисним органом і порушення її цілості може створювати всі умови для проникнення інфекції. Шкіра дитини вкрита vernix caseosae — комбінацією секрету сальних залоз і продуктів розпаду епідермісу, що вважається захистом шкіри новонародженого. Шкіру новонародженого щодня оглядає лікар педіатр-неонатолог. Перше купання новонародженого варто здійснювати в домашніх умовах.

У разі проведення кесаревого розтину із застосуванням епідуральної анестезії контакт “шкіра до шкіри-” забезпечується вже в палаті спільного перебування за умови задовільного стану матері за висновком лікаря акушера-гінеколога. За наявності умов забезпечують контакт “шкіра до шкіри” дитини з батьком. У палаті спільного перебування медична сестра здійснює медичний догляд за новонародженим відповідно до призначення лікаря педіатра-неонатолога. Перше прикладання до грудей та наступні годування на вимогу дитини, догляд за новонародженим у перші дві доби (цей термін залежить від стану матері) виконують під наглядом медичної сестри. Здорового новонародженого, який народився в результаті проведення кесаревого розтину, виписують з огляду на стан матері.