Діагноз лобового передлежання встановлюють методом піхвового дослідження шляхом визначення лоба і лобового шва, як, розміщені над входом у малий таз або вступили в нього.

При пальпації, рухаючись лобовим швом, зазвичай не вдається досягти великого тім’ячка, лише його переднього кута. На іншому кінці лобового шва добре промацуються надбрівні дуги і корінь носа. Якшо пальпуючий палець досягає кінчика носа, а при подальшому просуванні — і підборіддя, то говорять уже про лицеве передлежання.

Лобові передлежання переважно визначають як тимчасовий стан, що переходить надалі у лицеве передлежання. Фіксоване лобове передлежання — явище вкрай рідкісне.

Перший момент — розгинання голівки. Відбувається над входом у малий таз, причому лобовий шов вставляється в поперечний розмір. Провідною точкою є лоб, орієнтиром — лобовий шов.

Другий момент — внутрішній поворот голівки. Опускаючись у порожнину таза, голівка повертається лицевою частиною допереду, а потилицею — дозаду тільки на тазовому дні. Лобовий шов вставляється в прямий розмір площини виходу з малого таза. Утворюється перша точка фіксації між нижнім краєм симфізу і ділянкою верхньої щелепи.

Третій момент — згинання голівки. Відбувається навколо точки фіксації, що утворилася. При цьому народжуються тім’яні горби і потилиця. Згинання триває до моменту фіксації потиличного горба до крижово-куприкового суглоба та утворення другої точки фіксації — крижово-куприковий суглоб і потиличний горб (мал. 38, б).

Четвертий момент — розгинання голівки. Навколо точки фіксації, що утворилася, голівка трохи розгинається, при цьому народжується нижня частина обличчя, підборіддя.

П’ятий момент ідентичний п’ятому моменту біомеханізму пологів при передньоголовному передлежанні.

Голівка при лобовому передлежанні прорізується діаметром, середнім між прямим і великим косим розміром. Пропонують вважати (умовно), що голівка при лобовому передлежанні прорізується великим косим розміром (diametr mentooccipitalis), що проходить від потиличного горба до підборіддя і становить 13,5 см, а відповідна йому окружність (circumferentia mentooccipitalis) — 40 см. Голівка у профіль має вигляд трикутника з верхівкою в лобі (мал. 38, в).

Варто наголосити, що при лобовому передлежанні під час пологів можуть виникнути такі ускладнення:

а) тривалий перебіг пологів (понад 30 год навіть при невеликих розмірах плода);

б) розриви промежини (з відривом м’яза — підіймача відхідника);

в) утворення міхурово-піхвових нориць;

г) розриви матки;

д) гострий дистрес-синдром плода й асфіксія новонародженого.

Пологи при лобовому передлежанні можуть завершитися мимовільно тільки за умови недоношеного плода або плода з низькою масою тіла. У разі доношеної вагітності лобове передлежання є абсолютним показанням до проведення кесаревого розтину. При внутрішньоутробній загибелі плода виконують плодоруйнівну операцію — краніотомію.