Поширеність тазових передлежань — 2—4 % випадків серед усіх типів передлежань плода. Як і поздовжні положення плода, тазові передлежання належать до правильних положень, однак у зв’язку зі значним відсотком мсртвонародженості й оперативних втручань їх зараховують до патологічних станів. Перинатальна захворюваність і смертність при тазових передлежаннях у п’ять разів вища порівняно з головними. Для раціонального ведення полої ш при тазових передлежаннях потрібний значний досвід і досить висока кваліфікація акушера.

Частота тазових передлежань при повторних пологах удвічі більша, ніж при перших пологах. При перших пологах поширене сідничне передлежання, при повторних — змішане сідничне або ножне передлежання.

Останнім часом широко обговорюють питання про необхідність проведення кесаревого розтину у всіх роділь з тазовим передлежанням плода. На користь цього постулату свідчать відомості зарубіжних і вітчизняних авторів, які встановили, що під час пологів через природні пологові шляхи у плода відбуваються ушкодження хребтових артерій, що, у свою чергу, призводить до грубих порушень кровотоку головного мозку. Хребтові артерії тісно прилягають до кісткових утворень, здійснюючи на шляху до головного мозку чотири вигини, тому зазнають компресії під час пологів через природні пологові шляхи.