Акушерство і гінекологія: У 2 кн. — Кн. 1: Акушерство

Методи коригувальної гімнастики

Метод І.Ф. Диканя. Вагітна поперемінно повертається з одного боку на інший протягом години, перебуваючи на кожному боці по 10 хв. Вправу виконують у положенні тіла лежачи на твердій кушетці 3—4 рази на день протягом 5—7 днів.

Метод Б.Г. Кайо. Вагітна у вихідному положенні лежачи на боці, протилежному позиції плода (ноги напівзігнуті в колінних і кульшових суглобах) випрямляє ногу, згинає в колінному і кульшовому суглобах (видих), знову випрямляє і відводить дещо назад, одночасно виконуючи напівоберт тулуба (видих). Вправу виконують повільно 10 разів протягом 10 хв 2—3 рази надень.

Метод І.І. Грищенка, О. Є. Шулешовоі. Комплекс фізичних вправ, що сприяють самоповертанню плода.

Метод O.K. Koжухіної. Вагітна перебуває у вихідному колінно-ліктьовому положенні протягом 10 хв, потім, не піднімаючи плечовий пояс, плавно переходить у положення лежачи на боці, протилежному позиції плода, потім виконує вправи за методикою І.Ф. Диканя.

Якщо коригувальна гімнастика не дала бажаних результатів, то за відсутності протипоказань і за наявності умов у терміні 32—34 тиж. вагітності при неповному сідничному передлежанні можна провести зовнішній профілактичний поворот плода на голівку за Б.О. Архангельським за згодою вагітної (згідно з наказом МОЗ України № 899 віл 27.12.06 “Про затвердження клінічних протоколів з акушерської допомоги “Тазове передлежання плода”).

Умови, за яких проводять зовнішній профілактичний поворот:

— живий плід;

— очікувана маса тіла плода до 3700 г;

— нормальні розміри таза;

— задовільний стан вагітної, плода, відсутність аномалій розвитку плода і матки;

— рухливість плода, достатні# об’єм навколоплідних вод;

— відсутнє напруження матки і м’язів передньої черевної стінки, цілий плодовий міхур;

— можливість проведення УЗД до і після повороту;

— готовність до операції для надання екстреної допомоги в разі виникнення ускладнень;

— наявність досвідченого фахівця, який володіє технікою повороту.

За 2—3 дні до виконання повороту вагітній призначають спазмолітики. Перед проведенням повороту спорожнюють кишечник і сечовий міхур. У ході втручання варто пос гійно контролювати серцебиття плода, тонус матки і стан вагітної. Найраціональніше здійснювати зовнішній поворот під УЗ-контролем.

Протипоказання до проведення зовнішнього повороту на голівку:

— ускладнення перебігу вагітності на момент прийняття рішення про зовнішній поворот (кровотеча, дистрес-синдром плода, прееклампсія);

— обтяжений акушерсько-гінекологічний анамнез (звичне невиношування, перинатальні втрати, безплідність в анамнезі);

— багато- або маловоддя;

— багатоплідна вагітність;

— анатомічно вузький таз;

— наявність рубцевих змін піхви чи шийки матки;

— III ступінь розгинання голівки за даними УЗД;

— передлежання плаценти;

— тяжка екстрагенітальна патологія;

— рубець на матці, спайкова хвороба;

— гідроцефалія та пухлини шиї плода;

— аномалії розвитку матки;

— пухлини матки та придатків.

Техніка виконання зовнішнього повороту плода на голівку:

— положення жінки лежачи на боці, з нахилом під кутом 30—40° у бік спинки плода;

— сідниці плода відводять від входу в малий таз долонями, уведеними між лобком та сідницями плода;

— обережно зміщують сідниці плода в бік позиції плода (у разі II позиції — у бік лівої клубової ділянки);

— зміщують голівку плода в бік, протилежний позиції (у разі II позиції — у бік правої клубової ділянки);

— завершують поворот шляхом зміщення голівки плода до входу в малий таз, а сідниць — до дна матки.

Якщо перша спроба повороту була невдалою. вдруге викопувати маніпуляцію недоцільно

Серед ускладнень повороту на голівку виділяють:

— передчасне відшарування нормально розташованої плаценти;

— дистрес-синдром плода;

— розрив матки.

У разі обережного та кваліфікованого виконання зовнішнього повороту плода на голівку частота ускладнень не перевищує 1 %.