До неправильних положень плода належать поперечне (situs transversus) і косе (situs obliquus), частота яких становить 0,5—0,7 % усіх пологів. Ці положення плода переважно характерні для повторних вагітностей і належать до патологічних, тому що пологи доношеного плода через природні пологові шляхи зазвичай неможливі або супроводжуються тяжкими ускладненнями як з боку плода, так і з боку роділлі.

Поперечне положення — де таке положення плода, при якому поздовжня вісь плода утворює з поздовжньою віссю матки прямий куг. Якщо кут гострий, визначають косе положення плода. Важливо пам’ятати, що при поперечному положенні плода велика частина його тіла (голівка, тазова частина) розташовується вище, а при косому — нижче гребеня ктубової кістки.

Позицію плода при цих положеннях виша чають за голівкою: якщо голівка ліворуч — перша позиція, праворуч — друга позиція. Вид, як і при поздовжньому положенні, визначають за спинкою: спинка спереду — передній вид, спинка ззаду — задній вид. Окрім цього, при поперечному положенні плода його спинка може бути повернена донизу, до входу в малий таз {situs dorsoinferior) або догори, до дна матки (situs dorsosuperior).

Розташування спинки плода донизу є найнесприятливішим у зв’язку з утрудненням доступу до дрібних частин тіла плода за потреби виконати класичний зовнішньо-внутрішній акушерський поворот плода на ніжку.

До факторів, що спричинюють аномалії положення плода, належать:

1) з боку роділлі:

— пухлини матки на рівні входу в малий таз або в його порожнині (лейоміома);

— вади розвитку матки (сідлоподібна, дворога матка);

— передлежання плаценти;

— знижений тонус матки, в’ялість м’язів передньої черевної стінки, розходження прямих м’язів живота.

2) з боку плода:

— багатоплідність;

— нервово-м’язові порушення;

— мало- або багатоводдя.