Акушерство і гінекологія: У 2 кн. — Кн. 1: Акушерство

Діагностика поперечного і косого положень плода

Діагностика поперечного і косого положень плода ґрунтується на даних зовнішнього та внутрішнього акушерського досліджень. Велике значення має УЗД.

При зовнішньому акушерському дослідженні увагу привертає поперечно-овальна або косо-овальна форма живота, висота стояння дна матки не відповідає передбачуваному терміну вагітності, частина, що передлежить, не визначається, праворуч або ліворуч від середньої лінії живота можна прощупати голівку плода. Серцебиття плода при поперечному положенні найкраще вислуховується в ділянці пупка.

Піхвове дослідження в плані діагностики поперечного або косого положення плода найінформативніше після вилиття навколоплідних вод і розкриття маткового вічка. При цьому вдається пальпувати бік плода, лопатки, кульшову западину. У разі випадіння із соромітної щілини ручки діагноз поперечного положення плода не викликає сумнівів. Якщо вдається визначити, яка ручка випала (права або ліва), то при встановленій позиції плода можна визначити його вид. При першій позиції випадіння правої ручки свідчить про передній вид, лівої — про задній. При другій позиції випадіння правої ручки вказує на задній вид, лівої — на передній.

З появою ультра звукових методів обстеження вагітних встановлення діагнозу поперечного положення плода не становить труднощів. При УЗД можна також чітко визначити позицію, вид плода, розташування спинки до входу в малий таз. Особливо ефективний цей метод дослідження для діагностики поперечного або косого положення плода в разі багатоплідної вагітності, коли один плід перебуває, в поздовжньому, а другий — у поперечномуположенні.

Клінічний перебіг і ведення вагітності та пологів

Вагітність при поперечному або косому положенні плода перебігає без особливостей. Якщо до 34—35 тиж. вагітності неправильне положення самовільно не зміниться на поздовжнє, то вагітній призначають коригувальну гімнастику або виконують зовнішній поворот плода на голівку за відсутності протипоказань. Оскільки при поперечному і косому положеннях плода відсутній пояс притиснення і не відбувається розподіл вод на передні й задні, до кінця вагітності можливе передчасне вилиття навколоплідних вод.

При поперечному або косому положенні плода розродження проводять шляхом виконання планового кесаревого розтину.

Госпіталізувати вагітну з поперечним або косим положенням плода потрібно за 2—3 тиж. до передбачуваного терміну пологів. Якщо не було вчасно діагностовано поперечне положення плода і розпочалися пологи, то можливе виникнення задавненого поперечного положення плода (мал. 43, о), про яке свідчать такі ознаки:

1) плід втратив рухливість;

2) плече стоїть глибоко і нерухомо, ручка набрякла і синюшна;

3) плече зазвичай відсунуте вбік унаслідок того, що з ним поруч низько опустилася грудна клітка;

4) перерозтягнення нижнього маткового сегмента;

5) загроза розриву матки.

Окрім цього, у зв’язку з передчасним або раннім вилиттям навколоплідних вод може розвинутися слабкість пологової діяльності, можливі випадіння пуповини або дрібних частин тіла плода, інфікування пологових шляхів. Часто виникає дистрес-синдром плода.

Украй рідко пологи в поперечному положенні можуть завершитися самостійно шляхом самоповороту або народження плода зі складеним навпіл тулубом, але тільки в разі глибоко недоношеної вагітності й активної пологової діяльності.

При багатоплідній вагітності з головним передлежанням першого плода і поперечним положенням другого за умови повторних пологів можливо провести пологи через природні пологові шляхи. В такому разі після народження першого плода виконують класичний комбінований зовнішньо-внутрішній поворот друтого плода на ніжку7 з подальшим його витяганням.

У разі виникнення задавненого поперечного положення плода при мертвому плоді здійснюють ембріотомію (декапітацію), при живому плоді — екстраперитонеальний кесарів розтин, технічно надзвичайно складний.